Вперше в літературі про загадкових древніх воїтельниць амазонок згадує Гомер у «Іліаді». Є відомості про них й у Геродота та інших авторів. Образи амазонок зафіксовано в антропоморфних стелах, нумізматиці, ювелірних прикрасах. Їхніми зображеннями прикрашені й посудини різних форм, наприклад, особлива амфора для урочистого застілля, яка називається пеліка. Про це йдеться на сторінці ФБ Миколаївського краєзнавчого музею.
Посудина з зображенням амазонки (4 ст. до н.е) потрапила до музею як конфіскат на митниці, тож місце, де пеліка була знайдена, невідоме. Але це не зменшує її художньої й історичної цінності. На лицьовій стороні виробу — погрудне зображення амазонки та її коня. На зворотній — дві чоловічі фігури в повний зріст.Що найцікавіше — легендарні воїтельниці зустрічаються не лише на зображеннях чи в переказах. Археологічні джерела дійсно фіксують присутність у скіфському середовищі Північного Причорномор’я жінок, що займалися військовою справою. У суспільстві, члени якого часто знаходяться в далеких походах, вони змушені були ставати на захист свого житла, майна, родини. Так, на теренах Європейської Скіфії дослідниця Олена Фіалко зафіксувала 303 могили озброєних жінок.
Тож, схоже, що Гомер і Геродот не помилялися — на українських землях дійсно є давні традиції воїтельниць, які вміли битися за свою батьківщину. Ці традиції живуть і нині — зараз в Збройних силах близько 60 тис. жінок.
