На жаль, Миколаїв не може похвалитися достатньою кількістю доглянутих, комфортних парків. Про створення нових можемо поки що тільки мріяти. Але ж є вже “готові” паркові ділянки, які треба тільки привести до ладу. Наприклад, відомі “Дубки” біля “Зорі-Машпроєкту”.
Була тут нещодавно. Чудові дорослі дуби – окраса місцевості. Затишо, прохолодно, багато тіні, зелена свіжа трава поки що не згоріла під пекучим сонцем і тішить око. Але! Жодної лави, де можна було би присісти. Навкруги – з десяток багатоповерхових будинків. Це скільки літніх людей могли би вийти на свіже повітря, на сонечко… скільки матусь з дітками або друзів-підлітків!
Заради справедливості треба зазначити, що в “Дубках” чисто – сміття під деревами немає. Може, нещодавно прибрали комунальні служби, бо нашій людині, як відомо, вдається швидко все засмітити. Але ж і урн немає.
Докором владі, як глузування, стоять прикручені мотузкою до дерева два старі дерев’яні стільці. Мабуть, хтось виходить на них посидіти “на природі”.
Але також нещодавно я мала змогу спостерігати іншу картину – парк “Вітовський” у Корабельному районі. Безліч красивих лавочок у той сонячний день були заповнені людьми. Гідний дизайн місць для сидіння та урн, розташованих поряд… навеси-альтанки, які створюють тінь та захищають від сонця ділянки, де немає дерев. С задоволенням присіла на комфортну лавочку, подивилась на кущі роз, які вже випустили листочки.
І тут чомусь одразу згадалися недолугі лавки на Соборній – головній площі міста, страшненькі урни, потік гарячого сонця, що у спеку не дає можливості на ці лави присісти. Отакі вони, миколаївські парки. Може коли-небудь даньці чи британці приведуть їх до ладу.
