У Миколаєві 16 березня відбулася акція-нагадування “Два серця в полоні”, присвячена військовополоненим та зниклим безвісти військовим. Також у центрі міста відбувся перформанс за участі родичів полонених, щоб нагадати про долю своїх близьких.
Суспільне побувало на заході.
На акцію прийшла Людмила. Розповідає, останній раз говорила з чоловіком 15 місяців тому.
“Надіюся, що він в полоні. Ми, 46-та бригада, прийшли на акцію “Два серця в полоні”. На акцію ходимо кожен раз: були у Києві, у Вінниці, на зустрічі в координаційному штабі. Чекаємо своїх чоловіків, яких любимо”, — каже вона.
Лілія приїхала на акцію з Нового Бугу. Жінка чекає з полону чоловіка і тата, говорить — вони служили разом.
Чекаю тата і чоловіка вже другий рік, буде у квітні два роки, як він перебуває в полоні. Ми про них теж нічого не знаємо, звісток не отримуємо, якщо про чоловіка були хоч якісь новини, то про батька взагалі нічого не отримуємо.
Жінка розповідає, її рідні перебували разом в одному батальйоні.
“Служать в одній бригаді, і в такому ж самому місці перебувають у полоні. Вони були разом на той момент. Ми чекаємо наших захисників. Кожна людина, кожен українець, бореться за те, щоб повернулись наші бранці. Свободу полоненим! Свободу захисникам!”, — наголошує Лілія.
Ще одна учасниця акції Марія чекає брата з полону.
Він був поранений та потрапив у полон 29 червня 2023 року. Ми знаємо, що він в полоні, більше нічого. У нашій бригаді за два роки було поміняно всього вісім чоловіків.
Місцева жителька Дар’я також доєдналася до заходу.
“Четвертого квітня 2024 року буде два роки, як мій чоловік в полоні, його захопили в Маріуполі та, на жаль, про нього немає взагалі ніякої інформації, ми живемо в невідомості”, — каже Дар’я.
У центрі міста організували перформанс: жінки полонених сиділи за столом, а напроти — фото їхніх чоловіків, які досі не повернулися з війни.
За словами начальника відділу превентивної комунікації “Поліція діалогу” Михайла Морозова, на акції зібралися 450 людей. Захід відбувся без порушень правопорядку.