Нову моновиставу “Люби-мене-не-кинь” показав миколаївцям театр-студія “В.Ти.К”

19:00

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

16 березня ввечері поціновувачі театрального мистецтва у Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького насолоджувались творчістю волонтерського театру-студії «В.Ти.К», художній керівник й режисер Віктор Смірнов. На сцені розгорталась історія української жінки-квіткарки, яка через російсько-українську війну опинилась у Франції.
«Люби-мене-не-кинь» – документальний твір драматургині, сценаристки Ольги Анненко. Це вже третя вистава, яку з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів ставить талановитий режисер з Вітовщини разом зі своїм колективом. Попередню його роботу «Чіріклі» («Циганська мати») з Юлією Колеснік у головній ролі високо оцінили у Тлумачі, Івано-Франківську й Калуші.
Коли ж на Миколаївщину з евакуації повернулась Ганна Шведова – керівник театру-студії «В.Ти.К» запропонував їй звернутися до глядачів з відвертою розмовою про сьогоднішнє життя українських жінок за кордоном.
«Це моновистава. Це найскладніший жанр. Враховуючи, що наша актриса – вона ще й багатодітна матуся, й у неї є своя професія… створити виставу було дуже непросто. Ми повні чотири місяці працювали над виставою. Не щоденно. Але три, чотири рази на тиждень були репетиції. Декорацій здається мало. Але якщо придивитися – це ретельні роботи. Це квіти. Їх багато. Тому що вони звучать. Їх назви ви почуєте під час вистави. Ми мали все це відпрацювати. І показати, що ми готові до вистави з декораціями», – зазначає Віктор Смірнов.
Тут кожен знайде щось особисте, схоже на пережите протягом цих двох років. Водночас виконавиця головної ролі намагається нагадати нам усім, що життя триває. І ми не повинні забувати, завдяки кому це стало можливим.
«Річ у тім, що це не особисте. Це всі пережили. Не тільки я. Це не тільки моя історія. Це пережила кожна людина, те ж саме, що і я. Я їм розповідаю їхню ж історію. Трішки свою, трішки їхню, трішки їхніх сусідів. Складніше розповісти щось особисте. А коли всі у курсі того, що є, то й всі мене розуміють», – говорить Ганна Шведова, виконавиця головної ролі.
Вистава була благодійною. Усі зібрані глядачами кошти колектив витратить на допомогу військовослужбовцям й вимушено переміщеним громадянам. На цьому Віктор Смірнов не зупиняється. Паралельно художній керівник працює з юними артистами волонтерського театру-студії “дарунок неба”.
«Починали як читці. Сьогодні у нас на випуску дві вистави. Старший шкільний вік – це вистава «Принцеса без горошини». Ми її презентуватимемо у день театру. Й молодші діти – це «Три пацятка». Вистава для малечі, молодший шкільний вік», – акцентує режисер.
Текст і фото – Центральна міська бібліотека ім. Марка Кропивницького.