Згідно з легендою, святий Миколай був не лише покровителем дітей, він також захищав мандрівників у дорозі. Цікаво, що його постать цілком реальна.
Жив чоловік, який потім став всесвітньо відомим святим Миколаєм (або Санта Клаусом), у другій половині III століття. Прославився він своєю чуйністю, добротою, допомогою тим, хто потребував її. За переказами, народився він у місті Патари (Лікія) у сім’ї правовірних християн. Від раннього дитинства хлопчик відрізнявся особливою чуйністю та любов’ю до інших людей, роздавав убогим монети, допомагав словом і ділом. За це він отримав особливу шану і згодом навіть був піднесений до рангу святих.
Коли Миколай виріс, то вів доволі аскетичний спосіб життя. Він переїхав до міста Мира, щоб там присвятити себе наукам, але життя склалося в нього зовсім по-іншому. Його дядько, який був єпископом, висвятив племінника у священники. Коли хлопцеві виповнилося 18 років, його батьки померли. Отримав він від них у спадок чималі статки, які майже всі роздав бідним.
Чому чоловіка піднесли до рангу святих? Він дуже опікувався бідними, особливо дітьми. Час від часу приносив до будинків їжу, теплі речі, іграшки. Але робив добрі справи переважно вночі, щоб про нього не дізналися. Однак, минав час, і містяни все ж здогадалися, хто приносить їм подарунки.
Щоб віддячити Миколаєві, вони обрали його своїм єпископом. 325 року він навіть відвідав Перший Вселенський Собор, який проходив у Нікеї. За своє життя святий зробив чимало добрих справ. Він не лише допомагав їжею та іграшками, але й визволяв полонених, допомагав нужденним та рятував тих, кого невинно засудили до смертної кари.
Святий Миколай безмірно любив людей і цінував кожного. Навіть після смерті, за легендою, він продовжував творити добро, адже його мощі зцілювали немічних і хворих.
В більшості країн Європи саме День святого Миколая вважають найбільшим новорічним святом. Діти пишуть доброму дідусеві листи з побажаннями отримати від нього подарунки.