02 жовтня поціновувачі української поезії в Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького спілкувалися із поетесою Катериною Кий.
Її шлях у літературний світ розпочався у тринадцятирічному віці в рідному Станіславі на Херсонщині. Тоді юна авторка надихалася красою природи. Про що й писала у своїх віршах. А ще про Україну, її працьовитих, вольових, незламних та героїчних жителів. Йшли роки й зібраного творчого матеріалу стало на видання першої поетичної збірки. 2007 року віршовані твори пані Катерини лягли в основу документальної стрічки херсонського телевізійника Івана Омельчука.
«Ми їздили по Україні. У Львові, Херсоні, Миколаєві. В різних місцях, в Києві знімали нашу країну. Гарні місця нашої країни. І потім зробили відео кліпи. Коли ми на них подивились, він сказав, що їх можна об`єднати й це може вийти стрічка. Буде така ваша збірка віршів. І ми зробили фільм, який назвали «Прохання рідної землі»», – згадує авторка.
Лейтмотивом стрічки є перший поетичний твір Катерини Кий. Слова написані авторкою десятки років тому виявились пророчими. Читач там знайде все про сьогоднішню війну з російським агресором, єднання нації, боротьбу за власну, українську церкву, еміграцію громадян за кордон.
«Почувши її вірші, почувши історію її сім`ї, історію села мені здалося, що я потрапив у якийсь міф. Якусь легенду, якусь Біблійну історію. І захотілося це передати. Ідея покласти вірші, саме так, як вони зроблені у цьому фільмі, прийшла звісно мені. Катерина не мала телевізійного досвіду. Він вийшов десь у 2008 році, був готовий. Так, як він є зараз. Ми проїхали декількома селами Херсонщини. Показали його. І людям дійсно до душі дуже він приходиться. Відгуки були тільки гарні», – розповідає Іван Омельчук.
Протягом останніх чотирьох років Катерина Кий мешкає у Миколаєві. На такий життєвий вибір вплинуло бажання доньки літераторки будь-що стати хореографинею. Для його реалізації обрали відповідний навчальний заклад – Миколаївський коледж культури й мистецтв. Здобувши омріяну фахову освіту дівчина продовжила навчання у столиці. Сьогодні вона студентка Київського національного університету театру, кіно й телебачення ім. Карпенка-Карого, факультет режисура балету.
«Залишити рідний будинок завжди дуже тяжко. Відірватися від того місця, чудового місця, яке ви побачили на екрані, було дуже тяжко. Але Миколаїв був мені також рідним містом, як і Херсон. Я дуже часто сюди приїздила до рідних. І це місто запало мені в душу. І я обрала його для навчання і життя. Студентське життя, у мене заочна форма навчання. Але сесія дуже насичена. Є завдання, які мені доводиться поєднувати зі своїм колективом. Оскільки я навчаюся на режисера. І у мене є змога навчатися і працювати якраз за своїм фахом.», – наголошує керівниця ансамблю народного танцю «Світанок».
Виступ вихованок Юлії Вилку став яскравим акцентом поетичного вечора її матусі. Також тут звучала поезія пані Катерини в авторському виконанні, були відверті відповіді на запитання провідної бібліотекарки читального залу Олени Доскаленко у форматі публічного інтерв`ю.