Керівнику відомого жіночого хору з Миколаєва Світлані Григорівні Фоміних виповнилося б 86. Про це нагадав миколаївцям громадський діяч Тарас Кремінь.
Першою в історії Незалежної України Шевченківською лауреаткою Миколаївщини за дивовижні концертні програми та поширення сучасної української хорової музики стала Світлана Григорівна Фоміних – художня керівниця і диригентка жіночого академічного хору Миколаївського обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи та Миколаївського державного училища культури (1993). Це був один із небагатьох хорових колективів ХХ століття, удостоєний найвищої відзнаки держави.
Особливостями виконавської манери унікального хору під керівництвом Світлани Фоміних стали: поєднання високої вокальної культури, внутрішня духовна зосередженість, виняткова дисципліна звучання, а також театралізація хорових творів з використанням атрибутики (шарфи, капелюшки, рукавички, віяла), світлових (перемикання світла, ліхтарики з різнокольоровими фільтрами) та шумових (горлові, шиплячі звуки) ефектів. Серед новітніх виконавських прийомів і штрихів колективу з його самостійною мелодійною лінією – гліссандо, звукокопіювання, мелодекламація, філіровка, поліадовість.
Трагічна загибель у ДТП неподалік рідного училища забрали у світового мистецтва Світлану Фоміних якраз напередодні її 70-ліття. Людмила Сурова так пригадує день прощання з нею: «Ми співали «Аве Марія”, яку Світлана Григорівна переклала для нашого хору. Ми всі плакали, але співали. Дівчата казали, що вона написала для себе реквієм».
Переконаний, що обіцянка зберегти хор та продовжити підкорення музичного Олімпу, яку дали солістки на прощанні зі своєю наставницею, як і намір написати книгу про кращий хор Європи, не зітреться у прах. Бо ми варті, допоки шануємо історію, її героїв, а також демонструємо приклад нащадкам. На ювілейний для Шевченківської рік, як і навіки, це важливо.
.
.