Миколаївці знають та пам’ятають про страшну трагедію  XX століття. Знають і дорослі, і діти. До Дня пам’яті жертв Бабиного Яру відбулось традиційне офіційне покладання квітів, присвячене Дню пам’яті Бабиного Яру. Відбулося крізь. На всеукраїнському, на місцевому рівнях.

Але трагедія війни, в межах якої ця трагедія відбувалась, має своє коріння, дуже схоже на сьогоднішні військові події. Тобто з майже мовчазної згоди, без суттєвого протистояння західного світу фашистський агресор почав захоплення Європи. Аншлюс Австрії, приєднання Чехії та Клайпеди затверджували його у своїй спроможності безкарно продовжувати ці дії. Ніякого упередження чи спроби зупинити агресора не відбулось. Європа дивилась на це без військових контр дій, намагаючись спрямовувати Германію на Схід. І страшна війна з мільйонними жертвами, серед яких і шість мільйонів жертв Голокосту, не змусила на себе чекати.

Ми часто згадуємо уроки історії, таким і був один із них напередодні Другої світової війни. Але учнів на цих заняттях досі немає. І так само Захід дивиться на дії сучасного агресора. Не стримуючи його з достатньою силою, він спрямовує агресивні дії загарбника тільки на Україну і, зберігаючи мир на своїй території, розігрує українську карту, зміцнюючи свої позиції.

“Стоячи під час покладання квітів на місці, яке стало криваво трагічним саме через мовчазну реакцію Заходу в середині XX сторіччя, ми нагадуємо світові про криваві події на нашій землі, що так само безкарно продовжують вести російські агресори, не відчуваючи достатньої загрози для себе. В ці дні пам’ять повертає нас до шести мільйонів єврейських жертв кривавого геноциду і звертається до тисяч жертв російської агресії, до війни, в якій ми стоїмо один на один з кривавим ворогом. І в котрий раз повертаємось до давнього питання щодо назви скверу – «Пам’яті Праведників народів світу», яку вже 5 років намагається надати громадськість міста. Нарешті в цьому році топонімічна комісія назву ствердила, і громадське опитування його підтримало. І ми чекаємо кінцевої легітимації назви та території скверу. Сучасною ця подія була би ще багато років тому. Але зараз її важливість не потребує роз’яснень, тому що саме Праведники під загрозою власної загибелі, врятовуючи єврейські сім’ї,  протистояли нацизму, і саме їх нащадків бажають денацифікувати. А ми пам’ятаємо цих героїв, які і зараз протистоятимуть новим загарбникам нашою пам’яттю і цим сквером. Не можу навіть передбачити, скільки ще часу вимагатиме ця процедура, але, як показали нещодавні події, назву можна надати єдиним розчерком пера в одну мить, як це відбулось з Даньским сквером. Навряд чи запропонована назва має менш важливе значення”, – таку думку висловив один з миколаївських знаних городян. І наша газета погоджується із поглядом людини, яку поважаємо.

***

29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Напередодні в Миколаєві вшанували пам’ять жертв цієї великої трагедії.

Заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Юрій Гранатуров, заступник Миколаївського міського голови Юрій Андрієнко, депутат Миколаївської обласної ради Володимир Погодаєв, начальниця управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА Олена Буберенко, голова Миколаївської обласної єврейської громади Михайло Гольденберг та представники громадськості поклали квіти до пам’ятного знаку миколаївцям – жертвам Голокосту.

«Офіційні особи точно мали би нагадати молоді про Бабин Яр», – так вважають хлопці та дівчата, які прийшли до музею підпільно-партизанського руху на Миколаївщині (зав. музеєм Олена Сосюкіна).

Для них провів зустріч з учнями шкіл міста Миколаєва, присвячену пам’яті жертв Бабиного Яру, відомий  краєзнавець. Перед молоддю виступили наукові співробітники музею Олександр Чиаурелі і Ганна Бусілкова, які розповіли про трагедію, що сталася під час Другої світової війни у Бабиному яру, за околицею Києва.

Учням були роздані друковані фотоматеріали про злочини, вчинені окупантами на території України, розтлумачені нові, ще невідомі молодим  поняття “Голокост” та “геноцид”, проведено історичні паралелі з сучасністю.

Школярі, які прийшли до музею з гомінкої вулиці у веселому й безтурботному настрої, під кінець розмови посерйознішали і, затамувавши подих, слухали розповідь науковців.Згадка про Бабин Яр назавжди залишиться у пам`яті молодого покоління.

***

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь на згадку про 100 тисяч цивільних громадян і військовополонени, що  були розстріляни нацистами у 1941–1943 роках. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

 Інформація та фото редакції.