Минуло 20 років з тих пір, як на сторінках газети “Вечірній Миколаїв” (та й інших ЗМІ) були опубліковані матеріали, що зафіксували неординарну подію в житті нашого міста і області з розвитку кардіології. Мабуть, навряд би хто тепер згадав, коли саме почалася нова ера в лікуванні серцево-судинних захворювань у Миколаєві, та якимось дивом “Вечорка” збереглася у одного з кардіологів Миколаївського обласного кардіологічного центру. Газета – це документ. І тепер цей документ набув особливого значення, став приводом для розмови. В два десятиліття вмістилася ціла епоха дивовижного перетворення у науковій і практичній кардіології. Відомо, що серцево-судинні захворювання займають перше місце за смертністю, і не лише у нас, а й у всьому світі. Кардіологи давно працювали над удосконаленням методів лікування цих хвороб. Якщо заглибитись в історію, то саме тоді, 20 років тому, Миколаївський кардіологічний центр, який багато років очолює кандидат медичних наук О.В.Шабільянов, увійшов у першу десятку лікувальних закладів України, що освоїв інноваційні методи діагностики і лікування хвороб серця. Саме тоді спеціалісти кардіоцентру зробили першу коронографію у Миколаєві.
Коронографія — рентгеноконтрастний метод обстеження, який на сьогодні є найбільш точним і достовірним способом діагностики ішемічної хвороби серця. Від результатів обстеження багато в чому залежать методи лікування. Завдяки інноваційним методам діагностики і лікування смертність від інфаркту міокарда у нашій області в останні роки зменшилась утричі.
На фотознімках двадцятирічної давності і сьогоднішніх світлинах майже одні і ті ж обличчя. Звісно, вони змінилися. Лікарі стали досвідченішими і мудрішими. Адже скільки сердець за цей час було довірено їм. Скільки людських життів вони врятували саме завдяки своїй небайдужості до людей, професійній сміливості, освіченості, прагненню до інновацій. І – велінню серця. 20 років тому вони тільки починали свій шлях у освоєнні новітніх технологій в області кардіології, тепер це досвідчені спеціалісти найвищого гатунку.
Першими, хто тоді пройшов курси, були Ю.В.Наточий та В.П.Олійник, потім А.М.Гвоздецька та В.Г.Мазепа. Для того, щоб розуміти, як раціонально організовувати работу рентген операційної, навчання пройшов і завідуючий. Правильним рішенням було не відокремлювати даний підрозділ кардіоцентру від кардіологічного стаціонару. Це дало змогу залучити до діагностики та лікування ішемічної хвороби серця (спочатку стенокардії, а згодом і гострого інфаркту міокарда) усіх лікарів відділення.
– Тоді ми були в першій десятці областей, де запровадили коронографію, – розповідає завідуючий кардіоцентру КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» МОР О.В.Шабільянов. – На той момент в Україні такі складні дослідження уже робили у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі. І раніше на рік від нас лабораторія почала працювати в Одесі. Це була нова методика, яка тільки розвивалась. Ще не маючи рентгеноангіографічної установки, і не вірячи достеменно, що у нас можлива коронографія, ми відправили на курси своїх лікарів, які могли б працювати на ангіографі за спеціальною програмою. І коли отримали установку, то у нас уже були готові спеціалісти. Не було потреби викликали досвідчених лікарів ні з Києва, ні з Одеси. Ми самі зробили успішно перше дослідження, саме у листопаді, 20 років тому. –Інвазивне дослідження серця під рентгеном за допомогою контрасту допомагає точно визначити характер, місце і ступінь звуження коронарної артерії, – говорить Олександр Володимирович. – На основі цих досліджень хворим на стенокардію (раніше це називалося «грудною жабою», практично невиліковною), щоб не допустити розвиток інфаркту міокарда, стало можливим робити такі складні процедури, як ангіопластика, стентування або, якщо потрібно — аорто-коронарне шунтування. Перша мобільна ангіогафічна установка на той час була куплена за кошти обласного бюджету за підтримки губернатора, управління охорони здоров’я, депутатського корпусу. Згодом, у 2008 році, було встановлено стаціонарний ангіограф, на той час один із найкращих, німецького виробнитства, також за кошти обласного бюджету. Цей ангіограф пропрацював вірою і правдою 15 років завдяки тому, що спеціалісти завжди ставились до обладнання обережно, з великою повагою. Установка могла б працювати і ще, але до неї вже не випускаються запчастини. А у 2023 році в кардіоцентрі вступила в дію стаціонарна ангіографічна установка, яка була закуплена за кошти державного бюджету. Тепер у нас дві операційні. Одна вже працює, інша в очікуванні ще однієї ангіографічної установки, що дасть можливість у двічі збільшити кількість досліджень та стентувань хворих з гострим інфарктом міокарда та кардіостимуляторів різних типів.
– Протягом двох десятиліть ми постійно удосконалювали свої знання, набували досвіду, – продовжує О.В.Шабільянов. – 2004-й рік — перша коронографія, 2007-й — перше стентування коронарних судин. 2010-й, 2011-й роки — перші стентування з гострим інфарктом міокарда. Це складні процедури, але ми намагаємося йти в ногу з часом. За 20 років проведено коронографію більш ніж 20 тисячам пацієнтам, зроблено більше 5 тисяч стентувань, прооперовано більш ніж 2 тисячі хворих з гострим інфарктом міокарда. Наш кардіологічний центр був усі ці роки одним з кращих з впровадження передових технологій. Тепер ангіографічних лабораторій, ренгенографічних операційних сотні. Але ми продовжуємо тримати марку. Миколаївських спеціалістів знає вся Україна. Тільки в 2019-му, передковідному році, було проведено 1200 коронографій, 520 стентувань коронарних судин, 226 операцій з гострим інфарктом міокарда. В період ковіду і особливо в роки повномасштабної російсько-української війни ми працювали, жодного дня не зупинялися, незважаючи на обстріли і тривоги.
Хоч війна, хоч епідемія, проблеми серцево-судинної системи нікуди не діваються. Навпаки, побільшало стресів, психологічного навантаження. Все це впливає на серце. Тільки за 9 місяців 2024-го року у Миколаївському кардіоцентрі уже проведено 1000 коронографій, близько 550 стентувань. З них 380 випадків — це пацієнти з гострим інфарктом міокарда. За кожним таким випадком — чиєсь врятоване життя. В 2021-му році миколаївські кардіологи почали співробітничати з інститутом Амосова в плані проведення операцій на відкритому серці із штучним кровообігом на базі Миколаївської обласної клінічної лікарні. В цьому році вже провели 19 таких операцій на відкритому серці із штучним кровообігом, до кінця року заплановано ще 16. В наступному році планується провести вже 100 операцій — це аорто-коронарне шунтування, заміна клапанів серця у пацієнтів з набутими вадами серця. Це той мінімум, який закладено на наступний рік. Також на ангіографічних установках з 2000 року практикується імплантація кардіостимуляторів (штучних водіїв ритму серця). Минулого року ми імплантували десь 200 кардіостимуляторів усіх типів, що використовуються у світі. Усі пацієнти знаходяться на обліку, корегується лікування, проводиться реабілітація. Завдяки цьому у наших пацієнтів кардіостимулятори працюють до 10-15 років в середньому. Миколаївський кардіологічний центр має своє ім’я та великий досвід. Свого часу ми ділились досвідом організації роботи рентгенопераційної з Херсонськими лікарями.
Здоров’я людей — це спільна справа усіх лікарів, не лише кардіологів. А тому взаєморозуміння і професійна солідарність серед колег дуже важливі. Можна завжди розраховувати також на підтримку директора Миколаївської обласної клінічної лікарні І. В. Шабільянової, медичних директорів Д. В.Бачинського та Н. Ю.Ткаченко.
Серцево-судинні захворювання завжди займали перше місце по смертності серед інших хвороб. Миколаївська область — не виняток. Кожного року реєструється до півтори тисячі гострих інфарктів міокарда. І якщо без проведення коронарографії і шунтування смертність від інфаркту міокарда, була десь 25 відсотків (це кожен четвертий помирав), то зараз ці показники становлять десь 7 — 8 відсотків. У більшості випадків причина смертності у тому, що люди інколи дуже пізно звертаються за допомогою (на другу-третю добу), коли лікарі уже не можуть нічим допомогти. Коли з’являється больовий синдром, треба звертатися до лікаря протягом кількох перших годин, тоді лікування буде результативним.
Катерина Наточа.