На Миколаївщині завершили проєкт “Центр культурної спадщини “Єдисан”, що протягом чотирьох місяців — з травня до серпня 2024 року — реалізовувала команда ГО “ЕКО Березань”. До програми були залучені десять громад області. Підсумком проєкту став альманах “Єдисан: від А до Я”, до якого увійшли карти, праці п’яти істориків і краєзнавців.
Про це йшлось в етері “Українського радіо. Миколаїв”.
Керівник проєкту “Єдисан” Олексій Сидорчук говорить, презентація видання відбулася шостого вересня в Одесі. З його слів, альманах допоможе більше дізнатись про державне утворення Єдисан або Ханська Україна, що понад три століття існувало на території Миколаївської та Одеської областей.
“Ми зробили альманах — науково-популярний опис із залученням праць Олександра Середи, Олександра Городилова, Віктора Дробного, Івана Голтуренка, Олексія Сидорчука. Зробили якісний, доступний продукт на 114 сторінках, гарно ілюстрований. Автори показали унікальність історичної спадщини Ханської України, часів Кримського ханства, часів Османської імперії, заселення і переважний український наратив навіть за Російської імперії“, — сказав Сидорчук.
“Завершується альманах GIZ-атласом із 25 карт, деякі є унікальними — від часів енеоліту та доби пізньої бронзи до часів Чорноморського козацтва. Це перша праця про Єдисан”.
“Далі нас чекають інші праці, присвячені культурній спадщині, традиціям, побуту, практикам, що пов’язані з Єдисаном, про які люди не знають. Ми будемо розширювати рамку уявлень про цей феномен. “Єдисан: від А до Я” — це, мабуть, біблійне, від альфи до омеги, від початку до кінця. Коли входили у проєкт, то для більшості населення це був білий аркуш, то зараз покроково будемо наповнювати змістом, розкривати Єдисан”, — зазначив керівник проєкту.
Публіцист, співробітник Інституту Національної пам’яті Олександр Городилов є автором вступного слова до видання. Говорить, Єдисан — це одна з історичних назв території, на якій нині розташовані, зокрема, й населені пункти сучасних громад області.
“Це територія міжріччя Південного Бугу, Дністра — це схід і захід, Чорне море на півдні й на півночі — це дві річки Кодима і Ягорлик. Цю територію зайняла свого часу ногайська, єдисанська орда, скорочено Єдисан. Саме з такою назвою вона фігурувала в османських, кримських документах. На цій території було створено першу українську квазідержаву Ханську Україну під протекторатом османського султана”, — каже історик.
“Цю історію ми мало знаємо. “Ханська Україна” існувала тоді, коли Петро I палив Батурин, коли Катерина знищувала Запорозьку Січ. А “Ханська Україна” продовжувала існувати. І на цій території Україна протрималась найдовше саме як державне утворення до того, як сюди у кінці 18-го століття зайшла Росія”.
“Тобто це цікавий ґрунт, що у мозаїку України додає багато інформації і розуміння, що насправді з нами було і хто ми є. Якщо ми говоримо, хто ж такі українці, забуваємо, що дуже багато народів влились у нашу кров, і вони загубились в історії. Говорячи про сучасних українців, маємо говорити, що це не лише етнічні українці, а й, наприклад, етнічні кримські татари, що також формували сучасну українську політичну націю”, — розповів Олександр Городилов.
Науковець зауважує, незнання власної історії нав’язує “чужу версію подій”.
“Головне сьогодні дати відповідь на питання — заради чого наші хлопці воюють і гинуть на цій війні. Насправді це генетика, у нас тисячолітня війна саме з Росією. Звісно, не з сучасною, що ми називаємо РФ, а з предтечею цієї Росії — це і Золота Орда, і багато інших моментів, про які ми можемо сказати, що це продовження цієї боротьби”, — сказав історик.
“Історичні знання дозволять людям себе відчути тут автохтонами, що Лєнін не придумав Україну, що ніхто нам не подарував незалежність. Ми завжди боролись за самобутність. І ці історичні знання тільки збагачують нас і надихають далі боронити нашу землю, цінити нашу незалежність”.
Надрукували 330 примірників, а розповсюджувати книгу будуть під час презентацій для краєзнавців, працівників культури, освіти тощо, зазначив керівник проєкту “Єдисан” Олексій Сидорчук.
“Зараз основну частину роздамо на культуру, освіту, партнерам. Але лише через презентації, спілкування. Плануємо представити у Миколаєві, у Березанці, в інших населених пунктах, де нас будуть чекати. Ми налаштовані й далі робити публікації у вигляді доступних праць”, — розповів Олексій Сидорчук.