Якщо ретельно пройтися списком орденоносців

16:56

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Попросили пройтися списком орденоносців, нагороджених Володимиром Зеленським до 24 серпня. За всім списком дуже чітко побачила десятки гідних.

Чмут, Дейнега, Притула, Ножевнікова Катя – тут питань немає, відомі волонтери.

Цаплієнко, Наталя Нагорна, Олексій Продайвода – воїнкори високого рівня, гідна робота.

Василь Вірозуб та кілька військових капеланів – теж дуже заслужено.

Широко заплющимо очі на попередні бзики Вуса – навіть його орден виглядає більш-менш на тлі перемоги над Джошуа. Хоча можна було й потерпіти.

Не побачила наших крутих медиків, які рятують людей на фронті, – смуток. Жодного “азовця” бодай посмертно – у Маріуполі чимало гідних загинуло.

Але Пікалов та Кошовий – “За заслуги” ІІІ ступеня? Це все одно що взяти і харкнути в обличчя всім захисникам, усім, хто півроку живе про ЗСУ. Панібратство, кумівство, клоунада. Ми пам’ятаємо, як нагороджували попсу та друзів минулого року.

Але Боже! Найстрашніше бачити, коли діти загиблих героїв зі сльозами на очах отримують ордени за тата чи маму. А тут два здорові бики, які публічно заявили, що “не збираються захищати Україну, тому що не мають жодної військової підготовки”.

Наталія Раєвська з орденом княгині Ольги – Наталка Мосейчук. Та сама, яка “мову на хліб не намажаєш” і “Захід втомився від України” – напередодні великого вторгнення…

Горбунов, Данилко, Козловський, Могилевська – від їхніх орденів просто біль голови. Колгосп зірок у чистому вигляді. Також список співробітників “1+1” – найбільші борці за перемогу “антонін” над здоровим глуздом.

Верещук. За що орден? За заяви з минулого про любов до Путіна, за шатл із Чонгара, за ганебну участь у внесенні до списків полонених? За політ на парасольці чи шалена участь у тотальному розмінуванні напередодні війни?

Монастирський. Є великі питання із буксуванням адекватного закону про зброю. Є також питання щодо участі МВС у звільненні полонених, які числяться в їх структурах. Є питання з долею терміновиків Нацгвардії у Маріуполі – десятки матерів шукають своїх синів. Також питання постійних покатушек сюди людей із РФ.

Кубрак. Ага, прямо флешбек: ми можемо збільшити армію вдвічі-втричі, але тоді не зможемо будувати дороги” – 18 лютого.

Це глузування, а не список. Це громадська демонстрація “я цар і що хочу, те й роблю”. Парад челяді – за невеликим винятком (дивися абзац перший). Ніхто нічого не зрозумів. Особливо огидні 90% списку на тлі кримінальних переслідувань Кривоноса та Марченка та постійних покусувань Залужного.

Марина Данилюк-Ярмолаева,

журналист, медиаконсультант, политический аналитик.

Gazeta.UA