Що допомогло нашому місту стати учасником міжнародного пілотного проєкту #UN4Mykolaiv та які моделі відновлення розглядають експерти – про це йдеться у статті італійського видання Wired.
“Адаптувати міста радянського планування до потреб сучасного містобудування непросто, – коментує виданню Джуліо Де Карлі, співзасновник інженерно-архітектурної компанії One Works, яка працює з Миколаєвом. – Однак українці не просто хочуть приєднатися до європейського потягу: вони готові експериментувати і пропонувати рішення”.
Менеджерка проєкту Анна Паес, яка координує роботу команди з італійської сторони, зізналася, що на початку співробітництва експерти були вражені технічними можливостями українців.
“Мер Олександр Сенкевич до вступу на посаду мав досвід роботи в ІТ. Вже у 2019 році Миколаїв створив базу даних за допомогою геоінформаційної системи GIS. Для нас це було золотою жилою: вони вже тоді розуміли, що за цим майбутнє”, – розповідає архітекторка.
Саме тому, коли Європейська економічна комісія ООН мала обрати міста, з яких розпочати реконструкцію, Миколаїв виявився ідеальним кандидатом: у ньому вже була створена база даних, а технічні спеціалісти добре розмовляли англійською мовою (це важливо для спілкування з міжнародною командою). Досвід пілотних міст буде відтворено в інших містах.
Миколаїв майбутнього – це місто п’ятнадцяти хвилин, де всі послуги будуть у пішій доступності протягом чверті години.
“Але ми не хочемо спускати проект зверху”, – зазначає Паес. За допомогою онлайн-опитування місцева громада висловила свою думку, надавши тисячі відповідей, які свідчать про емоційний зв’язок з районами та місцями.
Фахівці розглядають різноманітні моделі відновлення міст, досвід яких був би корисний для Миколаєва. Від Роттердама, де використовується старий порт, до Гамбурга, де простори, які можуть бути затоплені під час повені, знову стають придатними для проживання в інші місяці, – каже Паес. А також Детройт і Дрезден, міста, які з різних причин пережили виїзд мешканців.
“Вже зараз думаємо про те, як розмінувати територію і що робити з уламками. Уламки розбомблених будівель стануть фундаментом для нових. Технологія для цього вже існує, – підсумовує керівник проекту. Просто потрібен час. Це звучить парадоксально, але думати про реконструкцію, коли війна ще триває, – це необхідний ризик.