Визначною подією у мистецькому житті на Львова є виставка живописних робіт Андрія Антонюка ,,Боже Полеʼʼ з приватних збірок українського мистецтва Петра Багрія і Михайла Кучірки, яка експонується у залах Львівського палацу мистецтв.
Художній проект ,,Андрій Антонюк. Боже Полеʼʼ відсилає нас до метафізичного світу, насиченого алюзіями, казковими алегоріями та метафорами, світу, де переплітається міфологія й сакральність, а реальність розчиняється у мерехтливому серпанку прадавніх світів.
Парадигма творчості художника базується на надбаннях народного мистецтва й культури, їх філософсько-поетичного ладу. При вирішенні образно-художніх завдань майстер звертається до начал народного примітиву, адже там реальна дійсність подається ідеалізовано, крізь призму декоративної умовності. Він також надихався сонячною красою мальовничих пейзажів Богополя, де ріс з дитинства і які так щемливо називав Божим Полем.
Серед сюжетів та персонажів картин зустрічаємо фольклорні мотиви, релігійні лики, постаті героїв і лицарів, міфічні й казкові істоти з потойбіччя, архетипи та символи з глибин українського світогляду. Усі ці образи митець майстерно вплітав у сучасний контекст, поєднуючи уявне з дійсним, творячи дивовижні фантасмагоричні історії, що не перестають захоплювати глибоким змістом.
У мистецтві Андрій Антонюк завжди шукав Божу присутність, це простежується в усіх його роботах. ,,Мій живопис – це моя церква, в якій мало місця для земного. Навіть творячи матеріальний світ, я шукаю відповідь – а що далі, там ? Мої картини – це продовження материнської молитви за живих і мертвих, за злих і добрих, за весь світ…ʼʼ, стверджував художник.
,,Боже Полеʼʼ Андрія Антонюка – це своєрідний місток між земним та небесним, минулим і теперішнім, між миттєвістю та вічністю. Картини художника захоплюють, хвилюють, змушують задуматися про безкінечні питання буття.
Іван Мельничук, Ольга Луковська –
куратори проєкту.