Все будет хорошо. Комментарий к одному посту в Фейсбуке

13:59

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

“Моя донька залишилась в Ухані… Моя дівчинка 12 лютого вже чекала евакуації і зібрала речі… Але після чергового відкладеного польоту і висловів співвітчизників “нехай там сидять і не розносять заразу” розпакувала чемодан. “Мамуль, я не знаю, що страшніше – коронавірус чи те, як нас можуть прийняти на Батьків-щині”. Моє дитя, якій лише має виповнитися 20 років, відчула те, що учора трапилося у Санжарах. Ми плакали в один час на відстані 10000 км. А сьогодні я дізналась, що люди, з якими щодня віталася, підтримали акцію протесту в Санжарах. Я хочу заспокоїти всіх давньою народною приказкою: “якщо доля згоріти у вогні, то у воді не втопишся”. А людяність має залишатися в серці за будь-яких обставин. Ми всі ходимо під Богом. Хай Бог оберігає вас і ваших дітей, онуків, наповнює серця добром і розумінням. А моя донечка, моя пташечка сумує за рідними місцями і всім шле щирі вітання”.
Таким сообщением в социальной сети Facebook поделилась жительница Николаева Наталья Штиба. Для нее, как и для каждого из нас, реакция людей во Львове, Тернополе, Новых Санжарах на возвращение домой украинцев стала шоком, от которого еще не скоро оправимся.
Нелегко признавать, но в последние 5 лет мы не стали ближе другу другу. Напротив, навешивание ярлыков, разделение на своих и чужих, непримиримость к другой точке зрения, восприимчивость к своей внутренней телевизионной пропаганде ослабили общественный иммунитет, пошатнули психологическую устойчивость. Сейчас нами легче манипулировать, управлять нашим страхом.
Единственное, чего в этой связи опасаются организаторы провокаций — генного навыка украинцев объединяться перед угрозой беды, проявлять свои лучшие человеческие качества. Вот и в Николаеве посыпались предложения принять у себя дома возвращенцев из Китая. И это сигнал того, что на выходе все у нас будет хорошо.
А карантин нужен другой – информационный. Хотя бы на неделю отключить интернет, телевидение. Ходить в гости другу к другу, читать книги, посещать театры, музеи, выезжать на природу, менять цвет лица, прочищать разум.
Игорь Данилов.