Гліб Бабіч – воїн і поет. Любив Україну понад усе. «Не вмирай за неї – вбий за неї!», – це також його слова. Десятки знищених орків, в цілому – шість років на фронті, п’ять ротацій. Здавалося б, береженого й Бог береже. Тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, неначе грім – ясне небо.
Гліб Бабіч очолював «Братів по зброї» і залишиться у пам’яті друзів найкращим побратимом.
Про нього вічно нагадуватимуть “Подай Зброю” – гімн 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейси”, у якій сам Гліб служив кілька років, “Мольфар” — пісня-реквієм за загиблими українськими вояками.
Складно сказати про війну ємніше, ніж вмів вимовити він. Глибоко, талановито, і до самої суті…
“Свобода наче любов” – офіційний саундтрек, написаний Глібом Бабічем та гуртом KOZAK SYSTEM до фільму Михайла Ухмана “Шлях поколінь”. Пісня на цифрових платформах – https://song.link/w6pz8t5wwdmqz
“Тяжело сознавать, что невозможно возвратить жизнь хотя бы на день назад, и все станет как прежде. Вчера погиб на фронте мой сын Глеб. Они сделали какую-то радиолокационную станцию в машине, и испытывали ее на передовой. Стоят ли эти железки его жизни? Накануне дочь Вика звонила Глебу, и сказала, что отправила посылку с пирогами и пряниками. Они в ответ шутили и сняли видео. И вот сейчас Глеба нет. Чем бы Глеб ни занимался, главным фоном в его жизни всегда оставалось творчество: стихи и музыка”, – такі рядки написав у Фейсбуці батько Гліба – Валерій Бабіч, відомий миколаївський корабел, автор декількох книжок про історію авіаносців, які свого часу будувалися в Миколаєві.
Тяжка втрата для України. Сумуємо.