5 січня 1991 року вийшло перше число газети «Рідне Прибужжя», засновниками та ідейним натхненниками якої стали керівники області. Першим головним редактором Степаном Порадюком, як і його послідовниками Єліандом Гоцуєнком, Тетяною Одинцовою, Галиною Порфирьєвою, Дмитром Кремінем, а, останніми роками, Тетяною Фабриковою, вдалося зробити одне й найпопулярніших видань Миколаївщини.
Про це у фейсбуці нагадав громадській діяч Тарас Кремінь
“Уявити собі важко, що саме це обласне видання, яке першим потрапляло рано-вранці на стіл керівникам усіх рівнів, формувало порядок денний області, контролюючи буквально все: від реформування галузей промисловості, аграрних питань, кримінальної хроніки, ексклюзивів зі світу археології, літератури чи спорту до відновлення української помісної церкви, реабілітації історії, культури та освіти. Найголовніше те, що РП тривалий час було маркером професійності, державницьких пріоритетів, неупередженості та високої якості.
До слова додам скромний перелік тих співробітників газети, які стали справжніми літописцями корабельного краю: Єліанд Гоцуєнко, Всеволод Ільїн, Микола Біднина, Микола Баранов, Галина Порфир’єва, Надія Бондарук, Дмитро Кремінь, Тетяна Даниленко, Надія Гоцуєнко, Наталя Федотко, Наталя Чубук, Анатолій Ненько, Алла Чуприна, Олена Абрамова, Олександр Двойнисюк, Олександра Ментель, Володимир Рубан, Семен Тупайло, Віталій Шляпников, Ярослав Індиков, Наталія Кремко, Наталія Шалабода, легендарні фотокори Ілля Кальницький, Олександр Кремко, Дмитро Ласкін та ін.
У своїй публікації 1996 року «Літопису невелемовний звіт…» батько так написав про нове видання, яке за 5 років свого існування мало тираж 40 тисяч екземплярів: “Не знаю, чи буде так, але сподіваюсь: і за статтями «РП» вивчатимуть нашу епоху. І я, не історик і не хроніст, ладен стати літописцем цієї епохи. Високої й ницої, комічної й трагічної, але – нашої. Я схиляюсь над газетним патериком, над шпальтами завтрашньої, як день, газети…”.
