Відкрилась виставка Леоніда Ященка “Місто та квіти”

Перехрестя вулиць, затишне світло нічних вікон та ліхтарів – чи то літо, чи осінь, зима, а може й весна, ти йдеш і милуєшся містом, в якому живеш чи мрієш поки що тільки жити. “Місто та квіти” – таку назву має виставка Леоніда Ященка, яка відкрилася в обласному художньому музеї імені В.В. Верещагіна 06 грудня в День Святого Миколая.

«Він однаково любить Яхт-клуб старий, куточки й двори Миколаєва. Все однаково для нього цінне. І в різні пори року. Це може бути зима, літо. Це може бути погана погода, може бути погода сонячна. Це все Миколаїв Леоніда Ященка»,- зазначає директор обласного художнього музею імені В.В. Верещагіна Сергій Росляков.

Експозиція складається із 39 робіт. Більша їх частина була написана художником від грудня 2023 го. Побачать миколаївці й картини автора минулих років, які чекали свого виставкового часу. У кожній із них Миколаїв постає перед глядачем одночасно реалістично та фантастично. Леонід Ященко навмисно уникає копіювання міських краєвидів. Все побачене художник намагається творчо переосмислити, при цьому дає волю фантазії.

«Я ще пам’ятаю себе з дитинства. Я дуже любив казки. Дуже любив новорічні казки. Тому, коли я виходив у місто, а воно, ви пам’ятаєте яке було. Було таким казенним достатньо. Нудним. Я намагався знайти у місті якісь старі будинки. Вигадував собі всілякі казкові сюжети. Це залишилося у мене і на доросле життя»,- зізнається Леонід Григорович.

У його картинах кожен знайде щось своє, від чого щемить серце і ностальгуєш. Художник ніби запрошує на екскурсію з одного боку знайомими та водночас маловідомими куточками Миколаєва. Затишні дворики з трохи відкритими ажурними воротами, старими, скриплячими під ногами сходами занурюють у спогади та роздуми. Храмів купола у поєднанні з сучасними багатоповерхівками центру міста й автомобілями, що поспішають кудись, задумливі та романтичні городяни, які прогулюються під гуркіт трамваїв, засипані снігом або прикрашені цвітінням дерев вулиці – тут все близьке та рідне.

« Намагався написати якісь куточки Миколаєва, які не завжди висвітлюються фотографами, художниками. Які милі моєму серцю за спогадами. По дитинству, по юності», – ділиться Леонід Ященко.

Свіжості й новизни виставці додають квіткові натюрморти. Їх Леонід Григорович пише у перервах між пейзажами. Це дозволяє митцю потім творчо релаксувати, не закріпачаться в архітектурних композиціях.

Всі роботи написані душею та серцем. Така відвертість й щирість якраз приваблює поціновувачів його мистецтва. Закохані до нестями Леонід й Надія Ященко всіляко підтримують один одного, у разі необхідності підказують і виправляють окремі моменти.

«Тут ціла дискусія, звісно. Чому? Тому що Льоня створює свої роботи невпинно. Можна сказати. І тому ми з ним радимося. Іноді я навіть йому раджу якісь моменти. Не тому, що я розумію цей момент як справжній художник. А просто тому, що я раджу, як глядач. Де тінь там можна покласти більше чи менше. Він зі мною, звичайно, дуже радиться. Але все одно робить по своєму. Але виходить, що ми в союзі з ним», – розповідає дружина художника Надія Ященко.

Живопис у житті Леоніда Ященка з`явився понад п`ятнадцять років тому. Протягом цього часу художник написав сотні картин, провів багато персональних виставок.

Ми, як японські самураї, каже Леонід Ященко. Нам важливий не результат, а шлях. Спільна творча діяльність приносить Надії та Леоніду Ященкам безмежне задоволення. Найбільше щастя для них ділитися з глядачами мистецтвом без будь-якої награності. Гроші, звання та слава вторинні, акцентує, посміхаючись під час розмови Леонід Григорович. Головне – творчість.