Схоже, що хвиля вражень від святкування 55-річчя створення Миколаївської організації НСХУ ще й не встигла влягтися, а мистецький простір міста знову наповнився світлом — сьогодні публіка зібралася на відкриття персональної виставки члена Національної спілки художників України Леоніда Григоровича Ященка. Про відкриття повідомили на сторінці фб художнього музею ім. Василя Верещагіна.
* Він — давній і щирий друг Миколаївського обласного художнього музею імені В. В. Верещагіна. У наших залах неодноразово сяяли його полотна, і нині вони продовжують прикрашати музейні експозиції, живучи поруч із шанувальниками мистецтва так природно, ніби завжди були тут.
Леонід Ященко — художник особливий. У його світі реальність лагідно переплітається з казкою, буденність відкриває приховану красу, а кожна деталь несподівано промовляє до серця. Він бачить те, повз що інші минають, — і пише це з невтомною любов’ю, яку відчуваєш кожним подихом, стоячи перед його картинами.
А сьогоднішній вечір став по-справжньому чарівним: атмосфері сприяв виступ камерного оркестру “Ars Nova”. Їхня музика м’яко підхоплювала гостей, неначе брала за руку і проводила крізь двері в інший вимір — у світ мистецтва, гармонії та тихої внутрішньої світлості. Звуки огортали, підсилювали враження від картин, і сама реальність, здавалось, трохи відступала, щоб дати місце натхненню.
Музей імені В. В. Верещагіна щиро бажає майстру невичерпного творчого подиху, нових барвистих полотен і митей, коли мистецтво торкається душі так само ніжно, як сьогодні торкалася музика.
Хай кожен його день буде сповнений тихим світлом, а кожен мазок приносить у світ трохи більше тепла.
***
Своїми враженнями з приводу виставки поділилася журналістка Тетяна Даниленко.
“Недарма кажуть, що архітектура- це застигла музика…
Тому дуже доречно вхід до виставкової муніципальної зали супроводжував чудовий оркестр, адже на полотнах митця наше місто, тільки краще, яскравіше і красивіше.
Бо любов автора творить дива: справді, це якісь чари- бачити Миколаїв таким,- і зачаровувати, закохувати глядача в нього. Шанувальників творчості Леоніда – повна зала, з квітами, дарунками, усміхнених і щасливих. Що в наші дні, погодьтеся, немало”…
