Сьогодні в музичному салоні художнього музею імені В. В. Верещагіна зібралася публіка на авторський концерт заслуженого артиста України Олександра Федоровича Сичова.
Постать митця вирізняється багатогранністю та внутрішньою цілісністю. Композитор, співак, інструменталіст, він належить до тих творчих особистостей, для яких музика є не лише мистецтвом, а й формою громадянського висловлювання. У творчому доробку митця — десятки авторських пісень і понад десять альбомів, музика до театральних постановок, а також твори-гімни, що утверджують силу духу та гідність української культури. Його пісні — від ліричних до патріотичних — звучали на великих сценах і офіційних заходах, знаходячи щирий відгук у слухачів.
За вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва, активну творчу, концертну та просвітницьку діяльність у 2009 році Олександру Сичову було присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
Сьогоднішній авторський концерт став нагодою почути як нові твори митця, так і добре знані композиції, що вже здобули любов публіки. Вони прозвучали у виконанні автора з тією щирістю та емоційною глибиною, які є невід’ємною рисою його творчого почерку. Як завжди, Олександр Сичов був щирим і відкритим зі своїми слухачами, створюючи особливу атмосферу довіри й живого емоційного контакту.
Художній музей імені В. В. Верещагіна — на хвилі музичного мистецтва, яке відкриває серця і надихає на творчість.
Дуже емоціональна, душевна розповідь про концерт пролунала на сторінці фейсбуку журналістки Тетяни Даниленко. Дякуємо їй за це.
“Наша дружба з цим геніальним, не побоюся цього слова, юнаком триває вже більше двох десятиліть. І за ці непрості роки чого тільки не відбувалося в світі загалом, в нашій молодій державі зокрема…
Час загартував його, викристалізував його таланти. Саме так: Олександр Сичов – особистість талановита, багатогранна. Він чи не наймолодший був за віком, коли став заслуженим артистом України.
Це ще раз засвідчив авторський концерт під назвою “Чарівна музика – весна моя!”
Звучала авторська поезія, яка передувала блоку повністю власних пісень, чи пісень, написаних на слова відомих і не дуже поетів.
А як же без ансамблю української пісні “Вільні козаки”, створеному його батьком Федором Сичовим, в якому вже багато років працює і Олександр?
Вони як врізали українську народну пісню “Чарівниця” в обробці Олександра…
Публіка була в захваті.
Багатющий репертуар Олександра складався увесь з його пісень, хоча б музики і виконання. Зачарували пісні на слова Ю.Гросмана “Грай, скрипалю”, Таїсії Ліщинської – “Ода Кобзарю “, Л. Пісчанської – ” Ода святому Миколаю”, Н. Купрасової – “Човен життя”, Л. Ржепецького – “Грає скрипка “, В. Смірнова – “Коли закінчиться війна”, А. Ханович – “Любов понад усе “…
Програму вела прекрасна ведуча Юлія Баталіна, яка також майстерно читала вірші нашого головного героя. А яким чудовим був дует Олександра і Антоніни Лаврової!
Скажу відверто: емоції переповнювали розкішну Верещагінську вітальню обласного художнього музею.
Олександр Сичов був такий драйвовий, щирий і відвертий, що глядачі так активно аплодували, підспівували, раз за разом підносили весняні квіти.
Звичайно, було багато пісень про кохання.
І ця любов буквально лунала у кожній пісні: до єдиної, до міста, до рідної землі.
А зі стін вітальні на нас дивилися янголи Інни Мяло, наче благословляючи усіх нас”…