Шановні читачі, 16 вересня вийшов у світ новий номер нашої газети “Вечірній Миколаїв”. І ми вже традиційно пропонуємо деякі матеріали з цього номеру тим, хто читає наш сайт. Можливо, вам сподобаються статті з паперової газети і ви підпишетесь на “Вечорку”, щоби отримувати її та читати в своїй оселі.
Переможне слово
«Сива райдуга» Дмитра Кременя
Сучасний класик української літератури, який з’єднав своєю творчістю та неймовірним талантом – Закарпаття та Миколаївщину, Дмитро Кремінь увійшов до історії країни не лише як поет. Так, він – есеїст, перекладач, публіцист, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. А головне – він відповідальний громадянин своєї країни. Він – один з тих, хто у березні 2014-го однозначно заявив про свою позицію спротиву російській навалі. Його слово завжди було вагомим, його чули та до нього прислуховувалися. Тому що він був провидцем; він відчував, яких іспитів чекати країні.
У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація літературно-художнього видання «Сива райдуга» – книги-триптиху видатного поета, Дмитра Дмитровича Кременя. Збірка, що вийшла друком цього року у київському видавництві Видавництво Ярославів Вал – YarVal, містить вибрані та останні вірші письменника, роздуми, есе, літературні портрети й автосильветки.
Чому «Сива райдуга»? Назва видання походить від одного з останніх віршів митця. Здається, в цьому вірші звучить і лірична посвята своїй коханій дружині пані Ользі, і водночас – країні. І, на жаль, передчуття (генії відчувають таке) відходу на райдугу.
«Я з тобою – догори й донизу,
Все долаю – гори і моря.
Золоту знімає сонце ризу,
Мила, рідна райдуго моя!»
На презентацію, що проходила у форматі інтерв’ю із сином Дмитра Дмитровича, Уповноваженого із захисту державної мови Тарасом Кременем, завітали відомі у місті працівники різних сфер науки і культури, творча інтелігенція, співробітники закладів вищої освіті та бібліотек. Пан Тарас розповів присутнім про роботу над книгою, ознайомив зі структурою та зачитав знакові уривки з творів. Також він поділився спогадами з письменницького життя Дмитра Дмитровича – як він обирав теми своїх творів, які курйозні моменти ставалися під час зустрічей з читачами.
Насправді, зустріч не походила на офіційну презентацію книги, як це зазвичай буває. Адже до зали краєзнавчої літератури, де любив працювати Дмитро Кремінь, прийшли друзі, поціновувачі таланту великого українця, миколаївці, які цінують пам’ять земляка.
Під час презентації, що проходила у теплій, дружній атмосфері, пролунали привітальні слова директорки Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Вікторії Агаркової, яка поділилася планами про створення краєзнавчого віртуального ресурсу – порталу «Мистецька плеяда Миколаївщини», який буде присвячений уродженцям Миколаївщини – лауреатам Національної премії України імені Тараса Шевченка. Почесне місце на цьому ресурсі займатиме постать Дмитра Кременя та його творче надбання. Поетичне вітання гостям заходу подарував заслужений діяч культури України, поет Леонід Ржепецький.
До триптиху «Сива райдуга» увійшли як вибрані, так і останні вірші, роздуми, есе, літературні портрети й автосильветки, підготовлені упорядниками – родиною Дмитра Кременя: дружиною Ольгою Кремінь та сином Тарасом Кременем, який написав у післямові з назвою «Над вічною загадкою буття» так: «І житиме слово своїм нетлінним життям, бо «грифель Бога дотепер не стерся».
Окрасою видання стала любовна лірика з присвятами дружині – першій слухачці і редакторці. Літературні портрети про Івана Сухана, Миколу Вінграновського, Андрія Антонюка, Золтана Балконі, Івана Дзюбу та інших, зібрані в одній книзі, – чудово втілена в життя ідея.
Друк здійснено завдяки меценатам – голові Наглядової ради фармацевтичної фірми «Дарниця», докторові фармацевтичних наук, президентові Ліги українських меценатів пану Загорію та генеральному директору фармацевтичної фірми «Дарниця» пану Обрізану.
Тетяна Даниленко, миколаївська журналістка, давній друг родини Кременів так сказала про презентацію: «Вийшла прекрасна книга завдяки зусиллям удови Ольги Іванівни Кремінь і сина Тараса, Уповноваженого з питань захисту української мови. На запитання ведучої вечора Тарас відповідав чітко і зі знанням творчості батька. Зачепили за живе сказані Дмитром слова, коли він одержував найпочеснішу для митців премію: «І ми б загинули, якби не гинули, та й нам, та й мені просяяв удалині берег України – Атлантиди, яка підніметься з дна, коли наші душі піднімуться з колін, а водою з Дніпра змиємо з чола тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України». Не правда, звучить актуально і сьогодні? Недарма ж великих поетів у нас завжди мали за пророків. А ще мене завжди вражали Дмитрові статті в газеті, це теж була дуже поетична і патріотична проза, адже ми багато років працювали в обласній газеті «Рідне Прибужжя». Саме Дмитро Кремінь разом з представниками творчої інтелігенції підписали звернення після подій у Криму, на Сході і на Півдні України: «Україна просить: захисти!». І, хоча дві третини «Сивої райдуги» віддано поезії Кременя, яку я безмежно люблю, чомусь сьогодні вирішила звернути увагу саме на ці слова Дмитра, підписані кращими представниками творчої інтелігенції».
«Сива райдуга» – це видання вибраних творів Дмитра Кременя, які він писав не як Шевченківський лауреат, а як людина, яка досягла неймовірних висот в публіцистиці, есеїстиці та літературній критиці. Тут є поетичні твори, присвячені моїй мамі, а також зібрані спогади про сучасників, про його наставників. Крім того, сюди увійшла маловідома широкому загалу промова батька на вручення йому Шевченківської премії», – сказав син поета, Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю «Укрінформу».
На думку Тараса Кременя, творчість батька дуже перегукується з сучасністю і не втрачає актуальності. Він був подвижником духовного відродження і національної культури, стояв біля витоків Товариства української мови та «Просвіти», українськомовної школи та преси. В 2014 році одним з перших закликав до боротьби проти російського агресора.
Нова книга має понад 500 сторінок, видана накладом у тисячу екземплярів коштом меценатів. Частину тиражу вже під час презентації подарували бібліотекам міста Миколаєва. Збірка буде цікава усім, хто захоплюється сучасною українською художньою літературою та культурою.
Завершилася презентація врученням квітів співупорядниці видання Ользі Кремінь. Також усі, хто бажав, отримали автографи співавторів та зробили фото на згадку про цікаву зустріч.
…І про особисте. Наша перша зустріч з Дмитром Дмитровичем Кременем була дуже давно, вже і не згадаю коли. Але точно, в редакції газети «Рідне Прибужжя», де йому тоді випало бути і заступником головного редактора, і дозволено залишатися поетом. Тоді я вперше почула його незабутні вірш «Візія на Кінбурн». І скажіть, чи не пророк він? Перші рядки: «Козацькі голови і макові. І стільки болю та жалю». (Далі – все про кохання). Але останні рядки були такі: «Немає вишень. Тільки сосни ці. Коса Кінбурнська золота. І все до осені, до осені. І все до осені – літа».
…Як він міг знати ВСЕ про Кінбурн? Передбачати цю жахливу сучасність цього часу. Втім, точно, треба вірити! Як вірив Дмитро Кремінь
Олена Івашко.
Фото автора.