Дереву було понад 700 років. Воно було визнано Міністерством охорони навколишнього середовища головним історичним деревом нашої держави.
Ще у 1980-ті роки діаметр ствола дуба перевищував шість метрів, висота складала 36 метрів, а діаметр крони – 43 метри. Дуб почав засихати в 1990-х роках, останніми роками на ньому залишалася живою лише одна гілка.
Історико-культурний комплекс “700-річний Запорізький дуб” був однією з туристичних визначних пам’яток Запоріжжя. Дерево вважалося ще й давнім дендропам’ятником первісних придніпровських дубових лісів.
Починаючи з 1972 року об’єкт належав до заповідних, а з 2010 року – став Національним деревом України. Деякі фахівці нараховували для нього навіть старший вік, додаючи 100, а то й 200 років.
Існує чимало легенд, пов’язаних із Запорізьким дубом. Кажуть, що 1648 року сам Богдан Хмельницький відпочивав у його тіні, а 1675 року кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко з іншими козаками саме під цим дубом написали листа, адресованого турецькому султанові. Ходить легенда і про те, що Тарас Шевченко в 1843-му читав написану ним поему «Катерина» під Запорізьким дубом.
Під час Громадянської війни дуб хотіли знищити махновці, а під час Другої світової війни намагався розпиляти Адольф Гітлер і вивезти до Німеччини як трофей та символ перемоги над слов’янським духом.
У 1990 році дуб майже повністю засох, життєздатною залишилася тільки одна гілка.Серед причин фахівці називають надзвичайно високий рівень ґрунтових. До того ж блискавка потрапила у дерево у 1996 році.
– В Україні Запорізький дуб був деревом-легендою. Він завжди приймав на себе негативну енергетику подій в Україні та світі, – розповів президент Всеукраїнської федерації “Спас” Олексангдр Притула. – Наприклад, 2 березня 2014 року, в день анексії Крима, впала невелика гілка, а 8 травня 2015, коли вдарила блискавка, впала велика гілка. А цей день став знаменним для України – «День пам’яті та примирення» був встановлений Указом Президента в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію заведено розглядати як символ перемоги над нацизмом).
Один із основних фахівців у семантиці індоєвропейських міфів та символів Володимир Топоров пов’язує із Запорізьким дубом загальноіндоєвропейську думку про «Світове дерево» та «Світову гору» (дуб, на його думку, виростає саме на краю українського кристалічного щита). Згідно з давніми писаннями, “світове дерево” є центром світу, або “світовою віссю”.
Незважаючи на загибель, Запорізький дуб продовжує бути місцем сили – поряд зростають 8 його дітей, які були висажені свого часу.
Також діти українського дерева-патріарха, яких виростили з його жолудів, тепер зростають у 26 країнах. Це Азербайджан, Грузія, Ізраїль, Китай, Японія, Латвія, Естонія, Данія,
Швеція, Польща, Канада, США, Туреччина та інші.
На старих фото: Запорізький дуб – 1980-і роки. А також останнє фото перед загибеллю.