Про це повідомила редакторка газети “Вечірній Миколаїв” Олена Івашко.
Не з нашої провини, а виключно з причини недобросовісного орендатора. Ще раз хочу нагадати нашу “бізнес-історію”. В нас, тобто, у власності газети “Вечірній Миколаїв”, є кіоск на зупинці “вул. Соборна-проспект Центральній”. Ми його буквально “намолили”, починаючи рік тому продавати там газету “Вечірній Миколаїв”. Було непросто. Продавала газету я, моя мама, сестра, племінниця, наша бухгалтер Людмила. Втім, раділи, що з”явилися постійні покупці, для яких кіоск став не просто місцем придбання газети, а й своєрідним місцем зустрічей, можливістю спілкуватися.
З початку цього року нас буквально вмовила одна комерційна структура, що займається продажею кави, здати їм кіоск в оренду. Ми уклали відповідний договір. В ньому ОСНОВНОЮ УМОВОЮ було не продаж кави (нас не цікавить чиїсь бізнес-інтереси), а ПРОДАЖ газети “Вечірній Миколаїв” на вигідних умовах. Певний час орендатор дотримувався цих умов. Як раптом почав нас просто “футболити”. То вони на місяць закрили НАШ кіоск, то перенесли в інше місце продаж газет, то знову повернули.
Що зараз вигадали? Розказую – тепер “Вечорка” продається в кіоску “правда-неправда-кава” вже на зупинці “6 Слобідська-проспект Центральний”, що при вході на ринок “Україна”. Особисто відвезла туди наш святковий випуск, що присвячений Дню міста. Він точно там. Звісно, будемо вживати інших законних заходів. Знаєте, як орендатор виправдовується: “А ніхто не хоче працювати. Молодь ліниться”. Може, не молодь ліниться, а ви, шановний орендатор, ставите цю молодь в такі умови, при яких вона відмовляється працювати? Варто замислитися всім. Ми також замислилися. Нова локація нашого кіоску – на світлині. Далі буде…
…І ще момент. Я точно не слабка жінка. І з несправедливістю здатна боротися. Тим більше, такою очевидною. Я можу бути і поштаркою, яка розвозить газети по місту, і продавчинею, і видавчинею, і журналісткою. Але я точно не дозволю знущатися над нашим колективом; над газетою, яка набирає все більшої популярності; над собою.
