Цікво. Козацьке судно “дуб”

16:01

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Кіщук Валерій Олександрович – керівник гуртка з судномоделювання Міської станції юних техніків, виготовляє стендову модель козацького дуба кінця ХVІІІ ст. в межах проєкту «Переосмислення культурно-історичної спадщини Миколаївщини в Козацьку добу: традиції козацького суднобудування та його вплив на розвиток регіону в ХV-ХVІІІ ст.» за підтримки Українського культурного фонду.
Козацьке судно «дуб» (друга пол. ХVІІ – XVIII ст.) – вантажне вітрильне судно прибережного плавання, застосовувалося в Причорномор’ї та гирлах Дніпра, Дону, Бугу, в битвах проти Османської імперії в Чорному морі.
На відміну від чайок, дуби мали дві або три щогли з вітрилами. Назвою «дуб» козаки підкреслювали міцність своїх суден та їх багатотоннажність – до 100 т. Під час воєнних походів на Дубах перевозили визволених із неволі співвітчизників та велику кількість захоплених гармат.
Кінець XVII ст. став часом появи козацького «дубу» – великого плоскодонного, безпалубного, однощоглового судна. За параметрами він дуже схожий на бопланівський човен – довжина сягала 20 м, ширина – 3,6 м, екіпаж – 50 – 70 козаків. По дну від носа до корми йшов дубовий брус завтовшки у 24 см. Шпангоут і обшивка також виготовлялися з дубу. Але верхня частина бортів, банки та настили на кормі і носі судна були з сосни або ялини. Кильовий брус та інші деталі відрізняли цей новий дуб від дубів – моноксилів попередніх часів.
До 1736 року відносяться креслення фельдмаршала Б. Мініха «запорожской казацкой лотки именуемой дуб» довжиною 15 – 16 м. Цей човен відрізняється від бопланівського зображення козацького човна XVII ст. зокрема наявністю мініатюрного транця – конструкції з дошок, якою закінчується корма.
Заміна архаїчного човника (canot) дубовим брусом в основі «козацького човна» (відтепер – «дуба») було одним з наслідків розвитку науки та техніки у XVII ст. Відкриття того часу мали надважливе значення для кораблебудування, через що XVII ст. вважається часом становлення корабельнобудівної науки. З фундаментальних наук відокремилися гідромеханіка, будівельна механіка і теорія корабля, які вивчали основні мореходні властивості суден – плавучість, остійність, міцність, керованість та ін.