Цікаві зустрічі
Шоумен, колекціонер, телевізійник, держслужбовець, волонтер, музикант…
В Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького відбулась чергова зустріч із циклу «PROжиття: діалоги в бібліотеці», який присвячений 125-річчю бібліотеки. Цього разу у гості завітав начальник міського управління культури Юрій Любаров.
Шоумен, колекціонер, телевізійник, держслужбовець та музикант… – і залежно від ситуації його амплуа змінюється майже миттєво. Йому складно бути одномірним, адже за будь-якої ситуації дотримується багатогранності.
Юрій Любаров, начальник управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради, свого часу експериментував в театрі, велику частину життя присвятив українському шоубізнесу, 25 років працював на телебаченні. Кожен із вищеперерахованих щаблів Юрій Йосипович згадує з особливою теплотою в голосі. За усім цим – не просто спогади, а долі людей, друзів, з якими й сьогодні підтримує ділові й товариські стосунки. Але кожному пройденому періоду відведено свій час, пріоритети, плани та настрої.
«Я не те щоб жалію за тими часами. Але я з теплотою згадую ці періоди. Людей, з якими мене доля звела. І з ними ми товаришуємо й зараз, це мої друзі», – згадує Юрій Любаров.
З початком повномасштабного вторгнення росіян в Україну він кардинально змінив власний вектор діяльності. Після 24 лютого 2022 року (і про це у своїй першій книзі пише миколаївська літераторка Ганна Половенко) Юрій Любаров цілковито поринув у волонтерську діяльність в команді Червоного Хреста України.
«Це була така необхідність. Вже рік викладаю таку тему – «Волонтерство в Україні». Почав цікавитись цим після того, як занурився туди особисто. Почав цікавитись іще теоретичною частиною. Чому люди стають волонтерами, як це відбувається, що таке взагалі волонтерство. І я кажу – волонтерство, це коли людина відчуває потребу щось зробити. Особливо у такі скрутні часи. В людини є три види реакції на скрутну ситуацію – «бий», «біжи» або «помри». Вмирати не хотілося, бігти теж не хотілося ні з міста, ні з країни. І залишався тільки бій. Можливо вступати в бій, коли ти береш до рук зброю. Або ти допомагаєш іншим людям. Це теж такий своєрідний бій», – ділиться пережитими емоціями Юрій Любаров.
Сьогодні вже його пісні допомагають збирати кошти на потреби підрозділів Збройних Сил України. Твори Юрія Йосиповича лунають під час Благодійних концертів у виконанні актора театру й кіно Михайла Жоніна у супроводі гурту «Відверті розмови». Для реалізації проєкту він переклав частину російськомовного репертуару й написав декілька нових текстів українською.
«Написав тому, що мені подобається. У нас з ним тональності близькі. І він розуміє, що це таке, в якому стилі я пишу. Мені приємно, що він співає ці пісні, що йому це подобається», – акцентує автор.
Спільний особливий погляд на гумор й життя свого часу поєднав Юрія Любарова з В’ячеславом Сімченком, директором Миколаївського тепловозоремонтного заводу, який через коронавірусну хворобу передчасно пішов з життя. Цей неймовірний дует творив справжні дива. Вони разом починали перетворення містечка «Казка», вигадували чудернацькі пісенні мотиви. Вдвох ладні були гори вернути для покращення рідного Миколаєва.
«Не тільки мені, сьогодні місту й країні не вистачає Слави. Тому що він був саме тією людиною, яка не запитувала, що він може зробити. Він брав й робив. Так, весела і добра людина. І, на жаль, він рано пішов. 50 років йому було, коли пішов з життя», – сумно зітхає Юрій Любаров.
А ось втіхою, радістю всього життя Юрія Йосиповича є колекціонування. Артефакти, безпосередньо пов’язані з Миколаєвом, він почав збирати понад двадцять років тому. Одного разу спробувавши, більше ніколи не міг собі відмовити щось придбати. Не ставали на заваді ніякі відстані. Значки, документи та листівки, фотографії й книги вишукував на аукціонах по всьому світу. Прийде час, коли Юрій Любаров продемонструє широкому загалу ці предмети. В мріях очільника управління з питань культури та охорони культурної спадщини – власний невеличкий музей.
«Можливо, колись… мрія – це те, що непотрібно досягати. Це те, до чого потрібно йти. А мрія – зробити музей побуту. Миколаївського побуту. Чим люди користувались, що вони їли, як вони писали. Але все, що стосується Миколаєва. Такий побутовий музей міста. Як буває музей однієї вулиці, одного будинку, одного прізвища. Можливо, колись це і буде. Подивимось», – висловлює сподівання Юрій Любаров.
Про театральні експерименти, спілкування з зірками під час численних фестивалів, роботу на телебаченні й сьогоднішню співпрацю з Михайлом Жоніним, захоплення антикваріатом Юрій Любаров може говорити без зупинки. Протягом майже півтори години у кінолекційній залі Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького панувала затишна атмосфера дружнього спілкування. Іще довго по завершенні офіційної частини люди не розходились, фотографувались і слухали шоумена, колекціонера, телевізійника, держслужбовця та музиканта Юрія Любарова.
Павло Москальов.
