Цікаві зустрічі
«Ми з книгою обмінюємося енергією», – Ірина Гудим
У Всесвітній день книги та авторського права, в Центральній міській бібліотеці імені Марка Кропивницького зібрались читачі – шанувальники видавництва Ірини Гудим.
У цей світ друковані видання з легкої руки Ірини Олександрівни потрапляють ось вже двадцять чотири роки. Поштовх до створення видавництва стався на початку 2000-х завдяки миколаївській письменниці, поетеси Людмилі Чижовій.
За чверть століття Ірина Гудим стала «хрещеною мамою» 600 видань. Її видавничими послугами скористалися близько чотирьохсот авторів.
Знаковою роботою, якою й сьогодні Ірина Гудим пишається, стала співпраця з істориком, кораблебудівником Юрієм Крючковим. Також з особливою теплотою в голосі миколаївська видавчиня пригадує проєкти, реалізовані спільно з відомим на Миколаївщині і далеко за її межами істориком Володимиром Щукіним, який відійшов у засвіти 2021 року.
«Володимир Володимирович – унікальна людина. Це найбільш щедрий з авторів, який, як тільки була опублікована книга, відкривав її у публічному доступі на сайті. Це унікальна людина. І я завжди пригадую його з любов’ю та болем. Тому що це була складна втрата…» – відзначила видавчиня.
У довгому списку видатних літературних діячів Миколаєва, з якими співпрацювала Ірина Гудим, – Дмитро Заковоротній, з ним вони видали вісім книжок. А іще – Борис Аров, Світлана Бойчук, Тетяна Губська, книги якої й сьогодні мотивують городян вивчати історію миколаївського некрополя, наводити там порядок.
«Кожен автор – це подарунок для мене. Кожен автор – це особистість, індивідуальність. Книга і я обмінюємось енергією. Іноді я кажу собі: «Ну, все– втомилась! Я забиваю друкарню ось «такенними» цвяхами назавжди. Я йду. Більше не хочу, постійно виникають проблеми, десь хтось навіть примудряється не заплатити»… Але – раптом приходить новий автор, а разом з ним – ідея приходить до мене. І це все! Тоді нова книга дає енергію. А я даю їй свої сили, свою енергетику, досвід. Іноді це може тривати дев’ять місяців, як народження дитини», – говорить Ірина Гудим. При цьому згадує випадок із книжкою «Старовина Миколаївська й Очаківська». Тоді на пошук необхідних для друку видання фінансів пішло близько шести років.
«Якщо це цікаво, якщо я спалахую… Якщо МЕНІ це цікаво, я точно знаю, що це буде цікаво читачам. Це і поезія, і проза. Дуже великий пласт історичної літератури, яка займала для мене завжди дуже велику площу в моїй роботі. Напевно, найбільша любов для мене – це миколаївське краєзнавство»…– акцентує Ірина Олександрівна.
Ще одна її безумовна любов – листівки. З цілковитою впевненістю можна говорити про перспективність такого напряму і його тривалу життєздатність. І планів стосовно листівок у Ірини Олександрівни безліч. Так,під час творчого вечора пролунала розповідь про листівки, присвячені музею ім. Руфіна Судковського в Очакові та його картинам, роботам «забутого» художника Амвросія Ждахи. Тілько-но завершено творчу працю над новим набором – присвяту Миколаївському академічному художньому драматичному театру в графічних малюнках Анатолія Крутікова.
До сторіччя розкопок стародавнього кіммерійського поселення «Дикий Сад» спільно з Кирилом Горбенком видавництво також випустило набір листівок з однойменною назвою. У перспективі –об’ємна робота над книгою про Дикий Сад.
«У листівках ми спробували розповісти, що було знайдено. Хто це знайшов, де на території «Дикого Саду» були знахідки. Навіть мені це було дуже цікаво… Разом з археологами багато років співпрацюю, і цього разу мені було дуже цікаво пройти за ними, їхніми кроками…» – ділиться враженнями Ірина Гудим.
За підтримки пані Ірини сміливою ходою впевнених письменників починають рухатися багато молодих людей. Як приклад– активна авторська діяльність талановитої миколаївської дівчини Олени Півненко. Не відстає від неї, щоправда, в історичному напрямку, ще одна перспективна авторка Лідія Біліченко. Якраз під час заходу видавчиня вручила дівчині сигнальний варіант її книги.
«З Іриною Олександрівною Гудим я почала співпрацювати десь з квітня цього року. Але ще раніше я про неї дуже багато чула, про її видавництво. У мене був план видати книгу про систему каторжних буцегарень на півдні України й у Харківській області. Мені порадили саме видавництво Ірини Олександрівни Гудим. Я не пожалкувала. Дуже сподобалось – саме така її люб’язність, гостинність. Сподобалась робота з нею, співпраця, те, як вона ставиться до своїх авторів», – зазначає Лідія Біліченко.
Водночас порозуміння, відкритий діалог у видавчині вибудовується з людьми, які відчули гостру потребу звертатися до своїх земляків через надруковане, живе слово вже в досить поважному віці. Серед них– авторка вже двох книжок про події, пов’язані з повномасштабним вторгненням росіян в Україну,– Ганна Половенко.
«З Іриною Гудим я познайомилась тоді, коли я дійшла висновку, що я хочу спробувати, хоча б тільки спробувати надрукувати книгу. Я взагалі не розраховувала на великий тираж… взагалі незнайома була з цим бізнесом. Ні трішечки. І таким чином народився наш спільний проєкт. Це моя книга, написала її я, але проєкт наш– спільний з Іриною Гудим», – підкреслює Ганна Половенко.
Цього вечора на адресу Ірини Олександрівни лунало багато теплих слів від партнерів, авторів й друзів. Це й не дивно. «Берегиня миколаївської книги», яка не є уродженкою Миколаєва і приїхала сюди 41 рік тому, сама до нестями полюбила наше південне сонячне місто і навчила інших так само любити його.
Павло Москальов.
Від редакції.
26 квітня пані Ірина відзначила свій черговий ювілей. В цей день вона приймала численні вітання з днем народження, вдячні слова за її працю як видавця, як громадського діяча, великого патріота нашого Міста Героїв Миколаєва. Приєднуємось до вітань і бажаємо випуску нових книжок, завдяки яким зберігається для нащадків історія рідної землі.
