Статті з паперової “ВЕЧОРКИ”: Замість вдячності – суд

12:24

Відкрийте “Вечірній Миколаїв” у Google News та  Телеграм-каналі

Є проблема

Замість вдячності – суд

КП «Миколаївелектротранс» подає апеляцію на рішення Господарського суду Миколаївської області.25 лютого 2026 року Господарський суд Миколаївської області витребував у КП ММР «Миколаївелектротранс» 72,003 тонни сталевого брухту загальною вартістю 472 005 грн 90 коп. На користь АТ «Укрзалізниця», як безпідставно набуте майно. Газета «Вечірній Миколаїв» вирішила розібратися у справі. Далі – обов’язково буде. Початок статті – з офіційних джерел.

Важливо пояснити обставини, за яких цей метал був використаний.

У лютому-квітні 2022 року, коли місто Миколаїв перебувало під безпосередньою загрозою вторгнення військ російської федерації, всі служби міста працювали на оборону. У той період виникла нагальна потреба у виготовленні та встановленні протитанкових «їжаків» для зміцнення оборонних рубежів на території Миколаєва та Миколаївської області.

Офіційно

Працівники КП «Миколаївелектротранс» цілодобово долучалися до цієї роботи. Протитанкові «їжаки» виготовлялися зі старих рейок підприємства, а також з рейок наданих АТ «Українська залізниця», які через свій технічний стан уже не могли використовуватися у виробничій діяльності.

Усі виготовлені оборонні конструкції були передані військовій комендатурі оборони Миколаєва та використані для укріплення міста.

Після того, як російські війська були відтиснуті за річку Дніпро, виготовлені протитанкові «їжаки» були передані військовим підрозділам для подальшого використання під час облаштування оборонних рубежів у Херсоні.

Наголошуємо: зазначений метал не продавався та не використовувався з комерційною метою. Він був використаний виключно для виготовлення оборонних споруд на підтримку Збройних Сил України у найкритичніший період оборони міста.

На підтвердження цього підприємство публікуєна своїй сторінці у фейсбуці архівні відео та фото того часу.

Від початку повномасштабного вторгнення колектив КП «Миколаївелектротранс» разом з усіма підрозділами підприємства робив і продовжує робити все можливе, щоби допомагати Збройним Силам України у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності нашої країни.

Протягом останніх років, окрім виконання основної роботи з перевезення пасажирів трамваями та тролейбусами, колектив підприємства також:

  • передавав військовим дрони та інше необхідне обладнання, придбане за кошти працівників;
  • долучався до зборів коштів на потреби військових;
  • спільно з волонтерами організовував благодійні ініціативи та продаж сувенірної продукції для підтримки оборонців;
  • працівники підприємства добровільно передавали одноденний заробіток на потреби військових.

КП ММР «Миколаївелектротранс» не погоджується з ухваленим рішенням суду та подаватиме апеляційну скаргу.

«Переконані, що під час подальшого розгляду справи будуть враховані обставини перших місяців повномасштабної війни. У той час Миколаїв стримував наступ російських військ, і всі ресурси міста були спрямовані на оборону. Рішення щодо допомоги Силам оборони ухвалювалися негайно та в максимально стислий термін, оскільки ситуація вимагала швидких дій для укріплення оборонних рубежів. У ті дні кожен робив усе можливе, щоб ворог не зайшов в Миколаїв. І саме це було головним.Підприємство й надалі працюватиме для міста та підтримуватиме наших захисників», – йдеться в офіційному повідомленні КП.

Без бюрократії

Ситуацію прокоментував радник Миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича Сергій Карцев. «Коли місто потрібно було захищати, і мешканці, і військові, і усі комунальні підприємства Миколаєва, ВСІ об’єдналися і працювали разом. Ми виготовляли протитанкові їжаки з рейок і власним транспортом розвозили їх по всіх необхідних напрямках оборони,на які вказували військові. Це було і Калинівське кільце, і напрямок на Кропивницький і Баштанку, Херсонський напрямок, Снігурівка, позиції навпроти Кінбурнської коси.

Робили це швидко, без зайвої бюрократії – бо стояло головне завдання: захистити місто. А сьогодні маємо ситуацію, коли «Укрзалізниця» подає позов і вимагає повернути ті самі рейки, з яких були зроблені ці їжаки.

Чесно кажучи, це виглядає щонайменше несправедливо. Бо виникає просте запитання: чи розуміють в «Укрзалізниці», для чого були використані рейки тоді, коли місто терміново готувалося до оборони і ці їжаки виготовлялися для захисту Миколаєва?» – ставить слушні питання Сергій Миколайович.

А хто знає, чи витримав би Миколаїв без тих «їжаків», які стали перепоною танків, що просувалися на місто? Хто знає, наскільки моментально і оперативно слід було діяти? Без печаток, які ніхто не носить із собою на полі битви. Треба було діяти миттєво!

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, розгляд справи за позовом «Укрзалізниці» до «Миколаївелектротрансу» розпочався ще 2024 року. Третьою особою у справі була Миколаївська ОДА. «Миколаївська обласна державна адміністрація у наданих поясненнях вважає позов безпідставним, посилаючись на те, що позивачем не надано рішення військового командування про вилучення цього майна; майно в примусовому порядку в умовах правового режиму воєнного стану не відчужено, а тому відсутні підстави для витребування такого майна», – зазначено, зокрема, в рішенні суду від 25 лютого 2026 року.

Не знали, що буде судилище

Керівник КП«Миколаївелектранс» Юрій Сметана каже: «Нам постало завдання. Власними силам захищати Миколаїв і робити все, що від нас залежить. Хто знав, що під кожний «їжачок» треба було брати документ? Потрібно було швидко приймати рішення. Ми просто діяли. Я зі своїми співробітниками щодня виїжджали до блок-постів. Так, було всяке. І атаки, і вибухи. Але ми ставили своїх «їжаків». Якби ми не змогли, танки агресора пішли би на місто».

Зараз КП «Миколаївелектротранс» закидають, – через суди повертайте метал, який був використаний буцімто незаконно. На запитання про початок війни та судові тяжби Юрій Сметана відповідає чесно: «Якби потрібно було зараз робити щось подібне, швидко приймати рішення, від яких би залежав би захист, життя захисників, життя миколаївців, ми би це зробили так само повторно, навіть не зважаючи на такий гіркий досвід».

Початок війни. Тобто, повномасштабне вторгнення. Всі комунальні підприємства працювали злагоджено. Якби там не звучало, але насправді всі сили були спрямовані на одну ціль, – оборона Миколаєва.

«Перші «їжаки» ми почали варити з того матеріалу, який був наявний на нашому КП, і вже пізніше керівництво Миколаївської обласної військової адміністрації звернулося до «Укрзалізниці» з проханням надати непотріб. Тобто, ті рейки, які давно не використовуються», – згадує Юрій.

Представник «Укрзалізниці» сказав (майже дослівно):«Та приїжджайте, заберіть свої рейки. Кому вони потрібні». На жаль, не знаємо хто то був. Хай займаються ті, хто в курсі.

«Електротрансу» поставили завдання від штабу (штаб порятунку Миколаєва, який був створений з перших хвилин підходу ворога до міста): Зайчевське, Калинівка, вулиці міста, весь периметр Миколаєва забезпечити «їжаками».

«Ми наварювали по 30-40 цих «їжаків», грузили їх в наш трактор Т-150 і вивозили я на своєму автомобілі і водій на тракторі. Були випадки, коли ми їхали і там недалеко поруч були обстріли.І в ті дні, в ті хвилини якось офіційно оформлювати та просити хлопців, які там кожну секунду ризикують своїм життям, захищаючи нас від цієї навали, ще й казати «дайте підпис та печатку, було несерйозно. Час йшов на хвилини, важливо було максимально забезпечити оборонні рубежі», – розповідає Юрій Сметана.

Коли до КП звернулася «Укрзалізниця», мовляв, поверніть метал, їм не відмовили. Будь-ласка, забирайте «їжаки», що знаходяться на території. Ні, їм потрібні буле рейки. На початку війни не потрібні були, а зараз терміново знадобилися. Це не кажучи про те, що чимало «їжаків» поїхало разом із військовими частинами. Де їх тепер шукати?

Юрій Сметана переконаний, що із сильною командою своїх юристів КП доб’ється справедливого судового рішення.

Від редакції: Щось дуже швидко ми забули про початок війни; про те, яких зусиль для оборони міста докладали комунальні підприємства, громадськість, військові, влада. Про те, як завдяки цим «їжакам» довелося зупинити наступ ворога на місто та подальше захоплення українських територій. А головне, – чи не забули ціною скількох життів та здоров’я наших захисників та захисниць ми здобули перемогу на миколаївському напрямку? Миколаївці пам’ятають! Чекаємо на справедливе судове рішення. Ми, від редакції, направили інформаційний запит до АТ «Укрзалізниця». Звісно, запитували не про совість під час війни. Про конкретні цифри. Про гідність, яку не врахувати в цифрах.

Олена Івашко.

Фото з відкритих джерел.