Цю статтю «Вечорка» створила в пам’ять про Євгенію Кручиніну, яка пішла з життя 20 жовтня 2025 року
***
«У нас сьогодні свято. 50 років творчості. 50 років натхнення. 50 років краси. Я люблю нашу школу. Дуже хочу, щоби ви любили її так, як я. Дуже радію, що у нас на святі сьогодні так багато друзів, миколаївців. Вітаю! Дуже люблю вас, наше місто мистецтва!»…
Ці слова Євгенії Кручиніної прозвучали у 2024 році на святкуванні 50-річчя Миколаївської дитячої художньої школи. Згадали їх тому, що саме в них криється велика душа нашої чудової миколаївчанки.
Директорка «художки» була (як сумно сьогодні вимовляти це слово у минулому!) дуже талановитою, неординарною, сповненою креативних ідей мисткинею. А іще – цікавою, багатогранною людиною… Красивою, вишуканою жінкою: стиль, смак, шарм, елегантність – все це про неї.
***
Офіційна біографія Євгенії Іванівни Кручиніної укладається в декілька абзаців тексту. Працювала викладачем «Рисунку», «Живопису» і «Композиції» у Дитячій художній школі Миколаєва з 1983 року. Викладач вищої категорії, методист. Вона була випускницею цього закладу 1979 року.
У 1983-му закінчила Харківське державне художнє училище по спеціальності «викладач креслення та малювання». У 2000-2005 роках навчалась у Миколаївській філії Київського національного університету культури і мистецтв по спеціальності «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво». Тут здобула кваліфікацію «мистецтвознавець образотворчого мистецтва, критик, викладач». З часом здобула ступінь кандидата мистецтвознавства.
З 2011 року очолила нашу «художку». Отже 40 років життя пані Євгенії віддане художній школі, майже 15 з них – займала посаду директорки.
Держава високо оцінила її внесок у розвиток українського мистецтва, у виховання нових поколінь художників, дизайнерів, митців декоративно-ужиткового напрямку. У 2021 році вона отримала звання «Заслужений діяч мистецтв України», численні грамоти Міністра культури та інформаційної політики України вручались їй у 2020, 2021, 2023 роках.
Гідну оцінку діяльності Євгенії Кручиніної дали у рідному Миколаєві. Вона лауреат обласної премії імені Миколи Аркаса (2016), володарка почесної відзнаки «Вчитель року», у 2013-му – переможець міського конкурсу «Городянин року – Людина року» в номінації «Культура». 2018-го стала володаркою почесної відзнаки «Зірка культури» управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради.
***
А за цими сухими рядками біографії – таке яскраве, таке насичене творчістю життя, таке блискуче керування художньою школою, яку і школою-то назвати недоречно, бо перетворилась вона на ціле дитяче містечко – простір, насичений творчістю, радістю, щасливим мистецьким життям. Відокремити один від одного «художку» і її «берегиню» пані Євгенію – неможливо, вони вже давно стали єдиним цілим. Директорка об’єднала під дахом цього шляхетного особняка на вулиці Спаській талановитих дітей, талановитих викладачів – своїх однодумців, які багато років сумісно дарують своє чарівне мистецтво рідному місту: ведуть активну виставкову діяльність, беруть участь у конкурсах дитячої творчості різного рівня, інтернет-конкурсах, міських культурних заходах, благодійних акціях.
Хто жодного разу не був у нашій художній школі – обов’язково завітайте. Знайомство з «художкою» – наче відвідування музею сучасного мистецтва. Тут не кабінети або шкільні коридори – тут на кожному кроці оригінальні виставки: живопис, батик, декоративні композиції, витинанки, панно з пластиліну, ляльки, колажі, кольорова графіка… Вся ця краса ледь міститься у маленьких класах художньої школи. Як мріяла Євгенія Іванівна про розширення шкільного простору! Сподівалась, що місцева влада допоможе нашій унікальній «художці» отримати нові приміщення, – тоді була б і «власна» виставкова зала, і великий кабінет для занять з комп’ютерного дизайну, і збільшення числа учнів… бо значній кількості дітей приходилось щорічно відмовляти у навчанні, тому що школа не мала площі для розширення класів.
Творча енергія Євгенії Кручиніної, креатив та глибоке розуміння декоративного мистецтва стали рушієм багатьох цікавих проєктів. Найпотужнішим став арт-проєкт – дизайнерське оформлення школи до Новорічних свят, художня розповідь про певного звіра зі східного календаря. Цій традиції вже, мабуть, біля 10 років. Синя Коза та Вогненний Півень, Жовтий Земляний Пес та Вогненна Мавпа, Лускунчик та Мишачий Король (що з’явились у рік Білого Металевого Щура) та інш. Побачити ці дивовижні виставки приходили не тільки діти, але й дорослі миколаївці. І милувались, і зачаровувались безліччю ідей та їхнім втіленням.
До речі, у створенні тих унікальних арт-оформлень завжди приймав участь весь творчий колектив від малого до великого – тобто, діти усіх класів, навіть наймолодші, а також викладачі. Працювали не один місяць, об’єднані загальною метою, колективною працею, насичені унікальними ідеями дітей та дорослих. Створювали цілі колекції! «Ми прагнемо залучати велику кількість дітей, щоби кожен міг побачити свою роботу на виставці», – відзначала Євгенія Іванівна.
Родзинкою «художки» стали авторські виставки, які школа час від часу показувала місту в різних мистецьких галереях. Були тут колективні вернісажі з кращих дитячих робіт, або власні експозиції викладачів чи найбільш талановитих учнів, також і самої керівниці «художки».
Так, у квітні 2024 року у виставковій залі Миколаївського міського палацу культури і мистецтв була представлена виставка робіт учнів Євгенії Кручиніної «Батик». 34 роботи юних художників та авторській батик пані Євгенії – триптих «Ніжність». Вона дуже любила цю техніку художнього розпису по ткані і захоплювала нею дітей.
Як викладач, Євгенія Іванівна постійно стимулювала своїх учнів до виставкової діяльності, допомагала їм організувати власні виставки. Ця діяльність сприяла формуванню справжніх художників і професійній орієнтації учнів у майбутньому. До того ж, вона пишалась учнями і прагнула поділитися своєю гордістю за них з містянами. Не дивно, що кожний другий випускник «художки» обирає мистецький життєвий шлях. Це високий відсоток. Вони продовжують навчання у престижних українських вишах і за кордоном.
Городянам запам’ятались персональні виставки Олексія Косигіна «Мій рідний Миколаїв», Марії Глушкової («Мої українські панночки» – фешн-колажі на тему українського костюму), Єви Барикіної – «Я намалюю на папері рідну Україну!». «Ми повинні ростити особистостей», – вважала пані Євгенія.
***
10 травня 2024 року у виставковій залі Миколаївського міського палацу культури і мистецтв відбулась виставка творчості учнів і викладачів Дитячої художньої школи Миколаєва, присвячена 50-річному ювілею. Городяни побачили 300 кращих художніх робіт учнів ДХШ, створених протягом 10 останніх років. Це була видатна подія для міста. Виставку відвідала велика кількість миколаївців, в тому числі митці Миколаївської організації Національної спілки художників України.
Одного дня «художка» вийшла на вулиці Миколаєва і стала малювати – на стінах та парканах. А оскільки працювали дуже компетентні фахівці, юні креативні художники під керівництвом викладачів, справжні майстри своєї справи, то й розписи стріт-арту стали справжньою прикрасою міста.
Яскрава робота з’явилися у центрі за ескізом 10-річної учениці ДХШ Єви Козеревич – «Янгол Миколаєва». Розпис акриловими фарбами «Підводний світ» прикрасив відділення реабілітації Миколаївської обласної дитячої лікарні. Над муралом у Миколаївському зоопарку колектив «художки» працював цілий тиждень: 350 квадратних метрів сірого паркану, що обгороджував слоновник, розквітли веселими фарбами та кольоровими звірями. Були зроблені арт-композиції у дворику бібліотеки ім. Марка Кропивницького, розписи біля магазину «Міда» та інш.
Те, що втілювали в життя викладачі «художки» під керівництвом пані Євгенії до святкування Дня міста та інших свят, залишилось в пам’яті багатьох городян. І не тільки в пам’яті, а й на світлинах. Бо це були найкрутіші фотозони! Згадайте яскраві арт-об’єкти «Корабель», «Сонячна пектораль», величезні постаті трьох білосніжних красунь у вбраннях XIX століття… Арт-проєкти стали в місті візитною карткою художньої школи. Згадка про них сьогодні зберігається в сотнях сімейних архівів на фотографіях – «разом» з обличчями городян, які із задоволенням знімались на тлі чудових дизайнерських арт-композицій.
Евгенія Іванівна разом зі своїми викладачами націлювали учнів на участь у різних конкурсах та фестивалях, також і закордонних. Протягом багатьох років наші юні художники були учасниками відомого в Україні бієнале імені Василя Верещагіна і отримували перші нагороди, в тому числі – «Гран-прі».
Все, що робилось у «художці», йшло від дітей, створювалось за мотивами дитячих малюнків. «Діти безпосередні, емоційні, без комплексів, необмежені у своїх пошуках… такі ж виходять у них і малюнки», – на цьому завжди наголошувала пані Євгенія.
«Художка» завжди рухалась вперед, прагнула нового і цікавого, вигадувала неповторні теми для своїх заходів. Одного разу, коли в музеї ім. Василя Верещагіна експонувалась виставка домашньої ікони, Євгенія Іванівна привела сюди своїх маленьких художників, і вони писали «з натури» образи святого Миколая!
Невеличкі дитячі тематичні художні виставки в бібліотеці ім. Марка Кропивницького (у дитячому просторі «Марко», де проходять численні зустрічі для дітей) стали вже традиційними. Тож миколаївська малеча постійно має нагоду бачити і милуватись творчістю своїх однолітків з «художки».
У воєнні роки школа не залишилась осторонь. 2023-го учні взяли участь у виставці «Жовто–блакитні» до дня Незалежності України, яка відбулась в укритті волотнерського штабу «ДОФ». З дітьми переселенців викладачі проводили майстер-класи. І навіть для оформлення вагонів двох трамваїв напередодні зйомки Нового 2023 року ТК «Март» запросив фахівців художньої школи!
***
Спогади та розповіді про щасливе життя цього мистецького містечка та його мешканців можут бути нескінченні. І вже важко порахувати, скільки сотен випускників та їхніх батьків з вдячністю згадують незабутні роки навчання в «художці».
Тож наприкінці хочемо додати згадку нашої городянки Hanna Makhovska, мами однієї з учениць пані Євгенії.
«…Євгенія Іванівна стала провідником Рити у світ мистецтва. Біля 10 років тому вона побачила в Риті потенціал і, хоча не працювала тоді з маленькими дітьми, погодилась взяти її під своє крило. Я була вражена, як вони знаходили спільну мову, розуміли одна одну з напівпогляду, как тонко наша Євгенія Іванівна відчувала кожну дитину і розмовляла з ними, мов з дорослими особистостями. Ця жінка була для мене взірцем жіночості і креативності, мудрості, стійкості, невичерпної магічної енергії. Людина з великим серцем. Вона перша навчила Риту мати свою особисту думку, погляд, бачити у різних речах те, що не бачили інші… Її ідеї вражали, тематичні виставки вражали. Для мене «художка» і Євгенія Кручиніна завжди були одним цілим. Це був унікальний світ… мистецький Всесвіт».
Наталія Христова.