Освіта
ТУТ ВИХОВУЮТЬ ГЕНІЇВ
(до 30-ліття Миколаївського відділення Малої академії наук України)
Відколи Україна відновила свою незалежність, постало завдання створити сприятливі умови для підготовки обдарованої молоді. Таким середовищем, звідки виходять справжні генії, стала Мала академія наук. Миколаївське територіальне відділення МАН України є справжнім осередком знань, де роблять впевнені кроки до науки наші майбутні вчені – будівничі розумної та незламної держави.
Все починалося з ідеї. У 1995 році в Науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва освітянська громада на чолі з заступником начальника обласного управління освіти Людмилою Нечушкіною задумали створити такий простір, у якому здібні діти могли б реалізувати себе, навчитися мислити сміливо, віднайти відповіді на питання, що турбують суспільство. Кожна дитина талановита. Основною метою створення обласного наукового товариства – Миколаївського територіального відділення МАН України – було знайти саме таких дітей, які мають гострий розум, високий рівень обдарованості, природні здібності до науково-дослідницької діяльності. Першим почесним президентом обласного наукового товариства став ректор НУК імені Макарова Георгій Романовський — вчений світового рівня.
Обласна МАН складалася з 4-х наукових відділень. Базовою установою історико-географічного відділення став Миколаївський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (нині – Миколаївський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді) та отримав назву «Промінь». У перші роки існування в історико-географічному відділенні працювали лише кілька секцій: «Географія», «Історичне краєзнавство» та «Археологія», в яких учні робили свої перші наукові кроки — вчилися працювати з першоджерелами, проводили спостереження, формулювати висновки. Тут зароджувалася атмосфера допитливості, відповідальності та прагнення до відкриттів.
Перші секції — це не лише гуртки за здібностями. Щоб потрапити до МАН, потрібно було пройти справжнє випробування. Протягом трьох днів учні писали контрольні роботи з профільних предметів. Це були не звичайні шкільні тести — завдання вимагали мислити ширше, виходити за межі підручника, аналізувати й робити власні висновки. Для багатьох цей досвід ставав першим кроком до розуміння, що таке справжня наука.
Згодом відділення зазнало трансформації, отримавши нову назву: відділення історії, філософії та суспільствознавства, наук про Землю. Це дало змогу значно розширити спектр наукових напрямів і охопити ще більше сфер, цікавих для талановитої молоді. Сьогодні там працює 17 секцій, де учні мають можливість поглиблено вивчати найрізноманітніші теми — від історичних досліджень до сучасних суспільних процесів і природничих наук. Це стало результатом багаторічної праці педагогів, які вибудували систему, здатну виховувати нові покоління юних дослідників.
Перші переможці давали імпульс іншим. У секції «Географія» історико-географічного відділення І місце здобув Андрій Кулаков — перший із миколаївських школярів, хто довів: МАНівець здатен заявити про себе не лише на обласному, а й на всеукраїнському рівні.
Особливо пишається своїми вихованцями відділення історії, філософії та суспільствознавства, наук про Землю. За роки існування воно виховало десятки юних дослідників, які згодом реалізували себе в різних сферах і стали відомими далеко за межами Миколаївщини.Серед найяскравіших випускниць — Марія Паплаускайте, переможниця секції «Етнографія». Для Марічки МАН стала першим майданчиком, де вона навчилася слухати, спостерігати й бачити деталі — саме ті, що потім перетворилися на основи професійного журналістського стилю. Сьогодні вона відома журналістка-репортажистка та медіаменеджерка, співзасновниця«TheUkrainiansMedia», головна редакторка онлайн-журналу «Reporters». Її матеріали — це глибокі історії про людей і країну, які читають в Україні та за її межами.
Не менш вагомими є здобутки Дениса Бондаренка, призера секції «Археологія». Свою любов до науки він проніс крізь роки. Нині він працює методистом Миколаївського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді та молодшим науковим співробітником Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія». Його діяльність — це поєднання науки й освіти: він керує археологічними експедиціями та дитячою археологічною школою, де навчає молодь працювати з історією не лише за підручниками, а й у польових умовах.
Проте археологія для Дениса — не єдина справа життя. У 2014 році, коли постала загроза незалежності України, він став до лав Збройних Сил і боронить нашу державу. Це приклад справжньої мужності та громадянської відповідальності, коли наукове покликання поєднується з безкомпромісною відданістю Батьківщині.
Гордістю Миколаївщини стали Марія Годлевська та Карина Гіріна, учениці Миколаївського ліцею №38 «Муніципальний колегіум» імені В. Чайки. Дівчата два роки поспіль демонстрували високий рівень дослідницьких умінь у секції «Релігієзнавство» Малої академії наук України. На Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт вони виборювали призові місця, гідно представляючи область.
В історії Миколаївського відділення Малої академії наук є чимало яскравих імен, та особливе місце серед них належить В’ячеславу Бурді. Він став справжнім рекордсменом, адже чотири рази поспіль виборював призові місця на Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції «Археологія». Його наукові пошуки вражали ґрунтовністю, увагою до деталей і щирою любов’ю до минулого. Кожна робота В’ячеслава – цілісна історія успіху, яка оживлювала подих давніх епох. Чотири перемоги на всеукраїнському рівні — це свідчення високого рівня підготовки наших МАНівців. Приклад В’ячеслава доводить: справжня наполегливість, інтерес до науки, відданість своїй справі здатні дарувати рекордні досягнення. Його успіх став орієнтиром для молодших археологів та підтвердженням того, що МАН відкриває шлях до справжніх наукових звершень.
Багаторічний керівник секції «Історичне краєзнавство» МАН
Анатолій Погорєлов відомий вчений, якого шанують юні науковці Миколаївщини. Для них він став дороговказом у складному світі наукових пошуків. Під його керівництвом народжувалися перші дослідження, формувалася любов до рідного краю, зростала віра у власні сили. Але справжній учитель завжди є прикладом не лише словом, а й ділом. З початком повномасштабної війни педагог, який виховав не одне покоління МАНівців, став до лав захисників України. Він довів: краєзнавство — це не тільки вивчення минулого, а й готовність її боронити. Його приклад надихає учнів та колег, нагадуючи, що справжній патріотизм — у вчинках.
Миколаївське територіальне відділення МАН України з науково-технічного напряму підтримувало талановиту молодь, надихало на експерименти, надавало поштовх до розвитку інноваційних ідей як важливої частини сучасного технологічного прогресу. Протягом 30 років в обласних конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт учнів-членів територіального відділення МАН взяли участь близько 2500 учнів закладів загальної середньої та позашкільної освіти області. За результатами конкурсів переможцями обласного етапу стали 900 учнів.У всеукраїнських конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт взяли участь 390 учнів, з яких 209 учнів стали призерами.
Протягом своєї діяльності учні Миколаївського відділення МАН неодноразово ставали переможцями та призерами обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Їхні наукові роботи відзначалися високим рівнем досліджень та оригінальністю. Серед них чимало знаних у країні та світі вчених: Іван Селезньов, секція «електроніка та приладобудування», – учасник Міжнародної школи з фізики для школярів на базі Європейської організації ядерних досліджень (CERN) м. Женева (2012), бронзовий призер Всесвітнього етапу міжнародного конкурсу «Intel ISEF 2013»(International Science and Engineering Fair) у м. Фінікс, США; Андрій Бурунін, секція «експериментальна фізика», лауреат премії імені Жоржа Шарпака, учасник Міжнародної школи з фізики для школярів на базі Європейської організації ядерних досліджень (CERN) м. Женева (2013 р);Олександр Новицький, секція «математичне моделювання», здобув золоту нагороду з математики за дослідження на тему «Моделювання нескінчених систем» на ХХІІ Міжнародній конференції юних дослідників «ICYS-2015», м. Ізмір, Туреччина (2015 р.).Серед переможців Міжнародної виставки в галузі технічних наук і енергетики в м. Ізмір, Туреччина (2019 р.) Станіслав Лінчаковський (ІІ місце в секції “фізика”); Володимир Новицький (ІІІ місце в секції “математика і комп’ютерні науки”).
МОЦНТТУМ тісно співпрацює з вищими навчальними закладами м. Миколаєва, науково-дослідними інститутами та установами, запозичує знання від провідних науково-дослідницьких установ світу, зокрема, Європейської організації ядерних досліджень «ЦЕРН» (м. Женева). В довоєнний період в «ЦЕРН» пройшли навчання чотири учні і два педагоги з Миколаївщини. На сьогодні продовження освітньої співпраці миколаївських освітян здійснюється дистанційно. Так, 28 жовтня 2024 року відбувся телеміст у формі вебінару, який тематично з`єднав Європейську організацію ядерних досліджень з Національним центром “Мала академія наук України” (м. Київ) та Миколаївським територіальним відділенням.
Переможці І етапу Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проєктів «Майбутнє України»:
-в номінації «екологія та ресурсозбереження»: Єлизавета Цикало, учениця 11 класу Миколаївського морського ліцею імені професора М. Александрова; Віктор Власенко, учень 9 класу Первомайської гімназії № 1; в номінації «інформаційно-телекомунікаційні системи та технології»: Іван Омельченко, учень 11 класу Миколаївського морського ліцею імені професора М. Александрова;в номінації «технічна творчість та винахідництво»: Дмитро Єрощев, учень 11 класу Миколаївської гімназії № 2;Олександр Лобов, учень 10 класу Миколаївського муніципального колегіуму імені В.Д. Чайки;в номінації «електроніка та приладобудування»: Едуард Міхрін, учень 10 класу Миколаївського муніципального колегіуму імені В.Д. Чайки;в номінації «інформаційно-телекомунікаційні системи та технології»: Владислав Назаров, учень 11 класу муніципального колегіуму імені В.Чайки та ін.
Стипендіатами Президента України стали 15 переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (відділення математики, відділення фізики та астрономії, відділення технічних наук, відділення комп’ютерних наук, відділення економіки).
У 1995 році на базі обласного Будинку художньої творчості відкрилися секції літературознавства, мовознавства, фольклористики, етнографії та мистецтвознавства. Пізніше – німецької та французької мови. Першими очільниками наукових секцій стали кандидати наук, доценти та професори провідних миколаївських університетів: Анатолій Ситченко, Марія Тимченко, Інна Береза, Іван Федьков, Володимир Іванов. Трохи пізніше до них приєдналися Леонід Шкаруба, Галина Запорожець, Петро Осипов, Тетяна Каірова, Дмитро Кремінь, Тарас Кремінь. З роками зростав інтерес молодих учених до поглибленого вивчення слова. Сьогодні воно об’єднує такі напрямки, як українська та зарубіжна філологія, літературна творчість, мистецтвознавство, фольклористика.
Відділення філології сьогодні -це 4708 слухачів, з них: учасників обласного конкурсу-захисту – 1619 осіб, отримали перемогу–858; учасників Всеукраїнського конкурсі-захисту МАН–181, переможців-61.Пишаємося переможцями ІІІ етапу всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, стипендіатам Президента України:
2007 рік: Дмитро Семшичин, учень Першої української гімназії імені М. Аркаса (секція «українська мова»), науковий керівник – Марія Тимченко;2022 рік: Ніна Погосова, учениця Миколаївського ліцею №22 (секція «зарубіжна література»), науковий керівник – Ірина Ткач, науковий консультант – Олена Дудкіна; 2024 рік: Марія Гайченко, учениця Миколаївського ліцею №55 (секція «українська література»), науковий керівник – Ольга Мхитарян; Поліна Короткова, учениця Миколаївського ліцею №22 (секція «зарубіжна література»). Науковий керівник –Ірина Ткач, науковий консультант –Олена Дудкіна;2025 рік: Денис Волошин, учень Миколаївського ліцею №19 (секція «німецька мова та німецькомовна література»), науковий керівник –Альона Чернюк, науковий консультант – Світлана Кирилюк.
Проте, найважливішим показником ефективності роботи відділення є не статистика, а люди. Кожен, хто переступає поріг МАН, отримує потужний старт для реалізації свого потенціалу. Завдяки цьому простору зростання ми маємо можливість розповідати про юних зірок– наших переможців, чиї імена вже сьогодні знають у наукових та літературних колах.
Так, для Олени Короткової МАН визначив її подальший життєвий шлях. Вивчаючи творчість сербського письменника-постмодерніста Милорада Павича, Олена ставала два роки поспіль призеркою Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України, а згодом, вступивши на філологічний факультет ЧНУ імені Петра Могили, дівчина продовжила свої студії у курсовій та дипломній роботах, брала участь у наукових конференціях, присвячених творчості М. Павича, друкувалася у збірниках наукових праць. Нині Олена проживає у Сербії, є авторкою кількох поетичних збірок, пише українськоюта сербською.
Не випадковою була зустріч із секцією «Української літератури» і для Вадима Чорного, учня Доманівської ЗОШ №2. Коли обговорювали з ним тему його майбутньої наукової розвідки, хлопець вагався: що нового можна прочитати у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Та крок за кроком перед очима юного дослідника постала глибина людської екзистенції з її вічними пошуками правди, добра, світла. Його наукова розвідка, що принесла авторові призове місце на всеукраїнському конкурсі-захисті, стала певним прологом майбутньої кар’єри. Хлопець, закінчивши юридичний факультет КНУ імені Т.Шевченка, став успішним адвокатом.
Доленосною стала зустріч з Малою академією наук і для Ольги Стеценко, учениці Доманівської ЗОШ №2. Патріотична дівчинка була надзвичайно вражена подіями буремного 2014 року: нестримна енергія людей, що відстоюють своє право на гідність і свободу. Темою її дослідження з мистецтвознавства були «Акустично-візуальні атрибути Майдану». Дівчина аналізувала здебільшого фото та відеоматеріали, але підійшла до роботи не лише, як дослідник, але й як художник. Здобувши призове місце на всеукраїнському конкурсі-захисті, вона навчалась на факультеті дизайну в Одеській державній академії будівництва та архітектури, Технологічному університеті м. Карлсруе (Німеччина), а потім – робота архітектором у фірмі «FC – Gruppе» (м. Карлсруе). Оля у постійному пошуку, вона спрагла нових знань і, безперечно, світ ще здивується довершеності архітектурних рішень успішного українського архітектора.
Мала академія наук– це майстерня безмежного творчого пошуку, в якій іноді учні виступають у ролі вчителів для своїх наукових кураторів. Саме так склалася робота з ученицею Миколаївської ЗОШ №22 Ніною Погосовою, яка два роки поспіль ставала призеркою Всеукраїнського конкурсу-захисту, а на третьому році навчання самостійно обрала предмет своїх наукових студій, який визначив тему дослідження «Художня інтерпретація проблеми самопізнання в романі С. Лема «Соляріс» і його кіно версії С. Содерберга». Ніна була першою, хто під новим кутом зору звернув увагу на екранізацію знаного режисера, ретельно проаналізувала проблему, чим надзвичайно вразила не тільки керівників секції «зарубіжна література» Миколаївського відділення Малої академії наук, але й поважне журі всеукраїнського конкурсу-захисту. Тож результат був цілком очікуваним, проте не менш вражаючим: робота Ніни Погосової посіла перше місце, набравши сто балів зі ста. Зараз Ніна навчається на психологічному факультеті КНУ імені Т.Шевченка і стверджує, що досвід, який вона здобула у Малій академії наук, неабияк допомагає їй у навчанні. До речі, консультації та підготовка до захисту тривали у надзвичайних умовах: йшла весняна оборона Миколаєва 2022 року, місто безперервно атакували ворожі ракети, але це лише додавало жаги перемоги…
Історія відділення пов’язана з іменами тих, хто його формував. Яскравим прикладом є її керівник – президент територіального відділення МАН Тарас Кремінь. Він – відомий український політик і вчений, голова Миколаївської обласної ради VI скликання, народний депутат України VIII скликання, Уповноважений із захисту державної мови (2020-2025рр.). Його шлях у Малій академії наук розпочався саме тут: працюючи викладачем МНУ імені В. Сухомлинського, він очолював секцію фольклористики, журналістики та літературної творчості. Цей факт є знаковим. Він демонструє, що найвищі керівні посади обіймають люди, які не лише мають потужну академічну базу, але й глибоко розуміють «внутрішню кухню» Малої академії наук. До речі, його вихованці, які колись захищали роботи, демонструють вражаючі результати. Вони не просто «пішли в науку», – вони стали успішними людьми у своїх сферах.Ольга Спиця (2007), секція «Фольклористика» – Режисерка, актриса, сценаристка; Анастасія Ніколенко (2008), секція «Літературна творчість”; Яна Пишна (2009), секція «Літературна творчість», секція «Журналістика» (2010); Катерина Вереєвська (2010), секція «Фольклористика»; Анастасія Науменко (2011), секція «Журналістика» – Режисерка, сценаристка; Олена Дмитренко (2011), секція «Фольклористика» – Операторка, дизайнерка, художниця; Валерія Звєздова (2011), секція «Літературна творчість»; Артем Федоренко (2012, 2013), секція «Фольклористика»; Олександра Фаустова (2012), секція «Літературна творчість»; Діана Мільтих (2012), секція «Журналістика».
Як говорить Тарас Кремінь, робота з обдарованими дітьми – це головний пріоритет держави. Створити умови для зростання, сформувати якісне середовище, заохотити освітян до розвитку шкільної науки, радіти успіхам і майбутнім перемогам – що може бути краще для освітян? «Мені пощастило працювати в Малій академії наук понад 20 років, а це – унікальна сторінка новітньої історії з її важкою працею, вагомими подіями, яскравими досягненнями молодих учених. А все почалося з ініціативи мого батька, уславленого Шевченківського лауреата Дмитра Креміня, взяти до себе на навчання юних фольклористів. Хто би міг уявити, що в майбутньому всі вони стануть успішними вченими, режисерами, письменниками, справжніми оборонцями української держави? Для мене висока честь очолювати МАН Миколаївщини, яка стала справжнім осередком творчості, вічним джерелом талантів, унікальною майстернею геніїв України», – додав очільник обласного відділення. Це свідчить про те, що Мала академія наук виховує не просто ерудованих школярів, а особливостей із розвиненим критичним мисленням.
Науково-методичне забезпечення діяльності Малої академії наук здійснюють позашкільні заклади обласного підпорядкування, а саме: Миколаївський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді (директор – Любов Юрченко), Миколаївський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді (директор – Тетяна Андрійчук), обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (директор Таїсія Троїцька), обласний Будинок художньої творчості (директор – Лариса Щукіна).
Миколаївське територіальне відділення Малої академії наук України – це дивовижне місце, в якому шкільний дзвінок сповіщає не про урок, а про початок нового наукового пошуку. Педагоги, які працюють з майбутніми науковцями, – це справжні наукові натхненники. Вони є ключовою ланкою, яка допомагає учням подолати прірву між школою та вимогами серйозного дослідження. Ці педагоги мають унікальну здатність помічати іскру цікавості в очах школяра та трансформувати її у глибокий науковий інтерес. Завдяки відданості наставників Миколаївське територіальне відділення МАН України, яке об’єднує 12 відділень, 40 наукових секцій, тисячі вчених в усіх куточках області, – гарант позитивного іміджу країни.
МАНівці завжди залишаються вірними своїй ідеї: змінювати світ навколо себе, розповідати його історію, зберігати спадщину, відкривати нові обрії, боронити рідну землю. Вони довели: справжня наука народжується не лише у стінах академій, а й у серцях учнів, які прагнуть змінити світ. Їхня жага до знань, їхній пошук і відкриття — це найкращий подарунок Україні в її боротьбі за свободу і наше щасливе майбутнє.
Лариса Щукіна, директорка обласного Будинку художньої творчості,
заслужений працівник освіти України, кавалер ордену Княгині Ольги ІІІ ст.
(за матеріалами закладів позашкільної освіти)