До ювілею зоопарку
«СВІТ БЕЗ СЛІВ. МАГІЯ СЕРЦЯ»
2026 рік для миколаївців – рік ювілейний. Миколаївський зоопарк, відомий у Європі та один з найкращих в Україні, святкує свою 125 річницю. Місцева влада та директор зоопарку, заслужений працівник культури України Володимир Топчійздійснили низку публічних заходів, присвячених річниці та запланували нові на весь 2026 рік.
Зоопарки у всьому світі це не лише розважальні майданчики, але й науково-дослідні заклади, центри виховання у дітей та юнацтва культури спілкування з тваринами, формування світогляду поваги та любові до живої природи. Людина, в цьому величному світі Природи лише різновид ссавців і можливо не найкращий.
Жодна з тварин не створює знарядь вбивства собі подібних, не створює мільйонні армії для підкорення інших, слабкіших. Лише людина знищує середовище свого існування промисловими відходами, забрудненням повітря, водних ресурсів, клонуванням штамів вбивчих вірусів….
Так, про людину я можу сказати дуже багато, адже я представниця саме цієї популяції ссавців, але сьогодні не про конфлікт між людиною та Природою, сьогодні будемо говорити про об’єднуючі складові нашого спільного життя.
Пошуки такої єдності привели мене на монтаж фотовиставки двох миколаївських фотографів Ігоря Єрмолаєва та Юрія Кузовлєва. Сама фотовиставка відкрилась 27 травня 2026 року у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі та присвячена 125 -й річниці Миколаївського зоопарку.
Мене вразив підхід фотографів до своїх моделей. Вони не нав’язували свого стилю, вони погоджувались з тим, що відкривалось їхнім очам без постановочних трюків та акцентів уваги, фіксували миттєвості як одкровення, даровані Матінкою Природою.
Не дивлячись на присвяту фотовиставки річниці Миколаївського зоопарку, автори розширюють кордони своїх творчих пошуків, виходять за межі кліток і вол’єрів, стверджуючи свободу, як найвищу цінність у житті тварин. Багато фотографій обох авторів відтворюють саме діалог вільного світу природи з людиною. Недарма вони обрали красномовну назву ,,Світ без слів. Магія серця’, яка сама по собі розширює простір сприйняття і не обмежує ані фотографів, ані глядачів заздалегідь визначеними межами.
Знайомство Ігоря Єрмолаєва та Юрія Кузовлєва не було випадковістю. Обидва фотографи вже багато років приймають участь у виставковій діяльності фотоклубу «Фокус» за сприянняМиколаївського обласного благодійного фонду «Індиго». Тож ідея зробити тварин центром уваги глядачів, спонтанно народилась у авторів – під час чергової фотовиставки.
Люди вони різні. У кожного свій життєвий досвід, своє власне бачення краси, відчуття естетики. Навіть характери їх суттєво відрізняються один від одного.
Але є одна важлива річ, що об’єднує, робить їхній союз толерантним, творчим. Це правило, яке кожен з них усвідомив самостійно. Його зміст простий та лаконічний: ,, Стався до інших так, як ти хоті би, щоб ставились до тебе. Шукай у інших схожість з собою, а не відмінності. Відмінності не повинні руйнувати власну систему цінностей.” Це правило придумали не вони, але світ їх комунікацій підпорядкований саме йому.
Бекграунд Ігоря Єрмолаєва – це історія зрілого, талановитого фотохудожника- професіонала, переможця численних фотоконкурсів, у тому числі міжнародних. Він володар Гран-прі та численних відзнак міжнародного, всеукраїнського та місцевого рівня. Подорожі по світу з фотоапаратом склали левову частку його життя та мали вирішальне значення у формуванні творчого світогляду. Ігор Єрмолаєв – визнаний майстер художньої фотографії. Він щедро ділиться своїм досвідом з друзями та початківцями.
Юрій Кузовлєв – фотограф-аматор. Він відомий миколаївцям, як адвокат та громадський діяч. Захоплення фотографією з 12 років, проживання до повноліття у сільській місцевості лісостепової зони Херсонської області поблизу Чорного моря, сформували його як досвідченого пейзажного фотографа, розвинули художню інтуїцію та духовний зв’язок з Природою. У публічному просторі його світлини з’явились з 2011 року. У виставковому – з 2019 року.
,,Світ без слів. Магія серця” – ця назва вдало підкреслює задум фотохудожників своїми світлинами розпочати емоційний діалог з глядачами без слів. Складається враження, що тварини на експонованих фото дійсно розмовляють з глядачами без слів мовою жестів, динамікою, очима, емоціями. Автори майстерно зупиняють миттєвості рухливого, неспокійного буття тварин, фіксуючи їх цифровими фотокамерами. Тварини, на їхніх світлинах поводять себе ніби професійні моделі, створюючи унікальні, неповторні образи.
Архітектоніка світлин свідчить про синергію, що виникає між фотографами та їхніми моделями. Це магія. Магія серця. Любов до природи, до полохливих, вразливих, часто беззахисних дітей лісів, пустель, степів та морів є тією творчою силою, яка створює цю синергію, викликає захоплення, подив, насолоду.
Здається образи сприймаються не через скло об’єктиву, а серцями фотографів. В них стільки тепла, людяності, дитячої наївності, іноді стривоженості, драматизму. Автори персоніфікують свої моделі, випробовують глядача на співзвучність з ритмами природи.
Фото собаки, що лежить на колінах людини, її погляд, в якому читається не питання, а відповідь – це справжня робота майстра, вміння чекати, спостерігати, виокремлювати головне. Ігорю Єрмолаєву вдалося встановити зоровий контакт з твариною і вона розповіла йому свою історію.
Фото морських тварин, їхній незвичайний вигляд, ніби відкривають нам інший світ, світ трансформованої матерії, світ, в якому енергія життя набуває дивовижних форм, кольорів, сутностей. І тут автор теж на висоті. Він занурює глядача у процес творення, робить його співучасником цього дійства.
Не менш цікаві роботи і Юрія Кузовлєва. Фото його мавпи з дитинчам сповнене драматизму і асоціативно діє на свідомість, уособлюючи материнство як вселенський символ любові живої Природи. Мавпа, що стомлено піднесла лапу до чола та схилила голову до свого дитинча, дуже красномовно нагадує образ людини – матері, охопленої любов’ю та тривогою за своє немовля у ці страшні часи.
Дуже виразне і емоційне фото кошеняти. Очевидно, малий бешкетник, розраховував вести спостереження за людьми у засідці і ніяк не сподівався бути зненацька виявленим та потрапити у фокус об’єктива. В його очах застигло щире здивування, він навіть розгубитися не встиг…
На виставці є дві дуже цікаві світлини зеленої ігуани. Одна з них належить Кузовлєву Юрію, інша Ігорю Єрмолаєву. Ці світлини зняті у різних кінцях світу. Одна в Індонезії, інша в Миколаївському зоопарку. Вражає, однаковість сюжетів до деталей, засоби передачі емоцій через погляд ящірки, кольори та кадрування. Автори застосували однакові принципи впливу на глядача ще до того, як доля звела їх разом. Під час відбіркових процедур вирішили залишити обидві фотографії, як приклад спільного незаангажованого просторового бачення об’єктів зйомки.
Я не ставлю перед собою завдання надати оцінку кожній з 48 світлин, експонованих авторами. Мені здається доцільним залишити простір для власних висновків відвідувачів фотовиставки та надати їм можливість неупередженого сприйняття фототворів.
Підсумовуючи враження від побаченого, хочеться подякувати фотомитців та організаторів фотовиставки ,,Світ без слів. Магія серця” за щирі, захоплюючі світлини та побажати авторам подальших спільних творчих проектів. Натхнення та наснаги.
Миколаївцям рекомендую відвідати фотовиставку та власними очима побачити емоційні, ліричні та атмосферні роботи миколаївських митців- фотографів: Ігоря Єрмолаєва та Юрія Кузовлєва.
Гарного настрою вам, друзі. Змістовного та приємного перегляду.
Бажаю глядачам фотовиставки відвідати Миколаївський зоопарк, щоб поділитись своїм гарним настроєм з його мешканцями та подарувати їм щирі посмішки, любов та повагу, відчути єдність з ними та прошепотіти тихо, але впевнено: ,,Ти і Я, ми з тобою однієї крові…”
Зоя Уварова.