Бібліо-історія
ЩО ПРИХОВУВАЛИ СТАРОДАВНІ КНИЖКИ
Гордістю будь-якої бібліотеки є багатство її фондів, серед яких цінними перлинами культури минулих століть є раритетні рідкісні видання. Не винятком є Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
У радянські часи фонд «дореволюційних» видань залишався без належної уваги– довгий час діяли такі догмати. Тільки у 1978 році була прийнята довгострокова програма по дослідженню та упорядкуванню цього фонду. В контексті цього в 1979 році в Миколаївській ОУНБ був організований сектор рідкісної книги при відділі книгосховища. З ініціативи та за підтримки колишнього директора бібліотеки, заслуженого працівника культури України Надії Богзи 15 березня 1993 року, згідно з відповідним наказом по бібліотеці, був створений відділ рідкісних і цінних видань. З 2009 року він функціонує як відділ науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями.
На сьогодні на обліку цього відділу знаходяться 43 447 примірників видань. З цієї кількості книжок сформовано 11 тематичних колекцій. Найціннішим виданням є франко-італійський словник, виданий у Венеції у 1686 році. Він є прикрасою колекції іноземних книг. Словник надруковано на цупкому папері з водяними знаками. На шмуцтитулі та титульному аркуші міститься печатка – «Библиотека Николаевской Александровской гимназии», що свідчить про те, що книга свого часу належала цьому навчальному закладу.
На базі відділу науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями 23 липня 2020 року був відкритий Музей книги. Для створення та подальшого розвитку музею свого часу багато було зроблено Лариса Трегуб, яка сьогодні працює заступником директора з організації бібліотечно-інформаційного сервісу. У 2003–2009 рр., 2012–2015 рр. вона працювала завідувачкою цього відділу. Це за її участі була проведена повна інвентаризація старовинних книг, які зберігалися в бібліотеці.
Працюючи з рідкісними і цінними виданнями, фахівці бібліотеки неодноразово знаходили поміж сторінок книжок різноманітні речі, залишені читачами різних років. Щось із них читачі забули випадково, а щось слугувало в якості підручної закладки. Під час роботи зі старовинними книгами були знайдені поштові марки, листівки, конверти, лікарські рецепти, довідки та особисті листи, офіційні і приватні документи, бібліотечні картки, рекламні проспекти різного змісту та багато іншого. Розповімо про окремі речі більш докладно.
Цікавою знахідкою є срібна монета номіналом 15 копійок, що викарбувана на Санкт-Петербурзькому монетному дворі в 1873 році. Вона була в обігу за часів імператора Олександра ІІ. Монету було знайдено у 2003 році в книзі Якова Олександровича Севастьянова «Приложение начертательной геометрии к воздушной перспективе, к проекции карт и к гномонике» (СПб, 1831). Також були знайдені предмети, на які б звернули увагу колекціонери-боністи: це рубль зразка 1961 року, українські 500 карбованців 1992 року та ін.
Цікавими історичними артефактами є знайдені продуктові картки. Вперше вони були введені в дію під час Першої світової війни (1914–1918 рр.), ще в 1916 році у зв’язку з нестачею продуктів харчування. Нормований розподіл продуктів і товарів повсякденного вжитку неодноразово вводився на різних етапах нашої історії: в роки голоду 1921–1922 рр., Другої світової війни, в перші повоєнні роки 1946–1947 рр. і в 1980-х рр. У рідкісних книгах були знайдені хлібні картки 20-х рр. ХХ ст., що були введені в умовах дефіциту хліба і надавали змогу кожній людині на денне споживання хлібного мінімуму.
Частою знахідкою серед сторінок старих книжок були листи. На той час, до появи телефонів, це була майже єдина можливість підтримувати зв’язки між людьми. Пройшов певний час, і ті, хто писав ці листи, і ті, кому вони призначалися, сьогодні не звинуватять нас у поганому тоні – читати чужі листи. А для дослідників вони несуть цікаву інформацію і накладену на неї печатку часу. Серед цих листів є такі, яким понад 150 років, тому і цікаво через них зазирнути у далеке минуле.
В книжках була знайдена певна кількість листівок і поштових карток, які були надіслані адресатам без конвертів. Їх знайдено кілька видів і типів: односторонні, двосторонні, прості і марковані, ілюстровані і неілюстровані. В колекції знахідок зберігаються картки першої половини ХХ століття з короткими повідомленнями, привітаннями зі святами.
Серед сторінок книжок знайдені також обгортки від цукерок. Зміна устрою у державі, ідеологічне спрямування накладали відбиток й на обгортки. Найчастіше вони несли інформацію про політичні події або досягнення техніки, на обгортках друкувалися різні заклики, славилися герої певної епохи. Таким чином, навіть фантик може бути важливим історичним матеріалом, що дозволяє розкрити деякі аспекти життя людей.
В книжках колишні читачі залишили декілька артефактів, які мають безпосереднє відношення до історичного минулого бібліотеки. Наприклад, з талону Миколаївської громадської бібліотеки дізнаємося, що в серпні 1908 року читач Ривкін за прострочення квитка заплатив штраф у розмірі 30 коп.
Сьогодні на кожному кроці ми стикаємося з численною рекламною продукцією. Треба сказати, що такий вид малих друкарських форм в різних проявах існував давно. Про це свідчать рекламні матеріали, що збереглися в книгах: проспекти, буклети, листівки. Особливе місце серед подібної продукції займають театральні афіші, завдяки яким можна дізнатися про культурне життя кінця ХІХ – поч. ХХ століття. Так, наприклад, зі знайденої афіші ми дізнались, що в Катеринославі (нині Дніпро) 3 липня 1899 року в Літньому театрі міського саду пройшла вистава «Бокаччо», а в залі Миколаївського міського зібрання 20 березня 1909 року відбувся спектакль «Одруження», присвячений 100-річному ювілею Миколи Гоголя.
Знахідки підказують, що найпопулярнішою підручною закладкою для книжок раніше були сторінки відривних календарів. Цікаві вони перш за все тим, що на звороті кожного аркуша друкувалася будь-яка інформація, яка характерна саме для того часу. Можна досить часто знайти між сторінками старих книг засушені листя і квіти – хтось збирався зробити гербарій.
Ось такі скарби були сховані між сторінками старих книжок. Книги не тільки збереглися до нашого часу, вони самі зберегли цікаві артефакти, так звані привіти з минулого. Це і нотатки на полях книг, написані чиєюсь рукою, дивні вірші, вклеєні газетні вирізки або ілюстрації, різноманітні речі, від нічим непримітних талонів на проїзд в громадському транспорті до колекційних марок і монет, аптекарських та лікарських рецептів та ін.
Перелік знахідок можна ще продовжувати, але залишаємо вам можливість познайомитися з ними під час відвідування єдиного в нашій області музею книги. Повірте, це буде цікаво.
Сподіваємося, що ці знахідки сьогодні можуть бути корисними історикам, краєзнавцям в якості ілюстрацій до їх статей, книжок або наукових праць.
Євген Горбуров, Вікторія Агаркова
