Культурний фронт
«Розмова з минулим, що дає сили рухатися вперед»…
16 травня, в день народження нашого відомого, шановного заслуженого художника України Олександра Покосенка, в Миколаївському обласному художньому музеї імені Василя Верещагіна зібралася поважна спільнота, представники громадськості та шанувальники образотворчого мистецтва.
Вони були присутні на відкритті виставки-пам’яті «У майбутнє через минуле», присвяченої 101-й річниці з дня народження Олександра Даниловича, який вважається справжньою легендою – співцем Миколаєва. Майже 100 полотен майстра присвячені старому місту. І велика заслуга його в тому, що він писав не просто картини-етюди, а створював на холсті «інфраструктуру» минулого часу, використовуючи архівні матеріали, розповіді старожилів та істориків, старі листівки. Отже багато цікавих робіт маестро сьогодні можна побачити на виставці в музеї.
«Ця експозиція – не просто зібрання картин і архівних матеріалів. Це жива розповідь про силу таланту, глибину традицій і неперервність творчої енергії, яка не згасає з часом. Роботи Олександра Покосенка мовчазно, але надзвичайно промовисто засвідчують його любов до життя, людей і свого краю», – вважають співробітники музею.
Особливо зворушливим є діалог крізь роки – коли до спадщини батька долучаються творчі здобутки сина. Віктор Олександрович Покосенко, за фахом інженер-механік, а нині дизайнер, представив власні проєкти, пов’язані з містом, в тому числі і проект майбутнього заводу «Екватор», на якому працює вже багато років.
Так, у цій виставці зустрічаються не двоє в одному часі – а два серця в одній історії. Це символ тяглості, вдячності й натхнення, яке живе далі, навіть коли митця вже немає поруч.
Директор художнього музею імені Василя Верещагіна Сергій Росляков у своєму виступі підкреслив: творчість Олександра Покосенка важко переоцінити не лише для Миколаєва, а й для всієї України. Його мистецтво – це відлуння часу, голос епохи, яка й сьогодні звучить сучасно й щиро.
Виставка «У майбутнє через минуле» – більше, ніж культурна подія. Це тепла й глибока розмова з минулим, що дає сили рухатися вперед. Це пам’ять, яка світиться кольорами, й любов, яка живе у творчості, – відзначили фахівці музею.
За матеріалами музею ім. Василя Верещагіна.