
Колонка редактора
Нам вистачає сил
Якби я працювала вчителькою історії та права (за своєю фаховою освітою), перше питання, яке задала би учням чи здобувачам вищої освіти, було би таке: «Ви вважаєте, що історія – то історія, про яку йдеться мова в підручниках?».
На місці розумного учня відповіла, що «ні». Але я не учень, я «історичка». Прекрасним істориком був і залишається Станіслав Козлов, випускник мого найбільш престижного істфаку Миколаївського педіну (тоді). Він прекрасно розумів та усвідомлював історично-істеричні рухи, які відбувалися в тривожному суспільстві. Не пішов до школи. Знайшов інший шлях – журналістику.
А з приводу «історії» – Стас її поважав, втім вважав її найбільш продажною наукою. Сам Станіслав був справжнім «профі» у всіх питаннях, що стосуються історії корабле-суднобудування та сучасності «міста корабелів». На жаль, із «сучасністю» вийшли проблеми. Зараз їх – ще більше. Хоча Стас неодноразово в публікаціях та у звичайних розмовах підкреслював: майбутнє – за малим мореплавством. Так, ми будували авіаносці. Але в цій країні ніхто велике кораблебудування не відновить. На жаль, ніколи.
Це не лише слова Стаса. Багатьох. Його не стало із-за хвороби. Проте він залишив нам у пам’ять «Вечорку», яку підняли на ноги виключно завдяки Станіславу. Сьогодні «Вечорка» живе. І намагається жити. Він, мудрий керівник, зміг закупити чималу кількість паперу. Він сподівався, що «Вечірній Миколаїв» знову піде під друкарські верстати. Газета із радістю відчула той друкарський аромат. Ми відновили друкований вихід газети з травня 2024 року після невеликої перерви.
Газета зберегла своїх найкращих журналістів. Зокрема, Наталію Христову та Олену Курасу. Додалася їм «поповняшка» на ім’я Олена Івашко. Ангелом-хранителем газети була і залишається Людмила Осіпішина.
Чому ми сьогодні згадали про все це? У Станіслава Козлова земний день народження – 10 квітня. Вони там, на небесах, зустрілися з Володимиром Пучковим, Дмитром Кременем. Сидять собі та гадають: «Добре, що ми вже пішли від них…Нехай тепер самі розгрібають».
До чого ці зворушливі речі? А до того, що газета фактично стоїть на межі. Фінансової межі. Звісно, в нас є певна підтримка. Головна – від читачів, від комунальних підприємств. Втім, ми не виграємо в грантових конкурсах, не маємо (як у інших) фінансової допомоги…А нас – лише 3 паперові газети в області! Чому не розподілити адекватно гроші на інформаційне висвітлення? Чому не підтримати паперові видання, які здатні і доносять людям об’єктивну інформацію, пов’язану з історією нашого краю, культурою, екологією, економікою, відновленням? Ми ж всі адекватні, тому розуміємо, що в кожній державній установі виділяються кошти на інформаційне обслуговування.
Ми ж не «обслуговуємо» нікого. Від того – наші проблеми.
Ми – жебраки. Але горді жебраки. Ми знайдемо сили йти далі! Ми шукаємо варіанти!
Хто схоче – той нам допоможе.
З ПРИЙДЕШНІМ СВЯТОМ!
Якщо маєте можливості йти з нами в ногу, повідомляємо: Реквізити рахунку ТОВ Редакція газети «Вечерний Николаев» код ЄДРПОУ 20882700 рахунок UA 193052990000026000021703903 , Призначення: благодійний внесок
Ми всім дуже вдячні!
З повагою, Олена Івашко.