З початком повномасштабного вторгнення педагоги закладів позашкільної освіти Миколаївщини були змушені миттєво переорієнтувати свою роботу. Традиційні заняття в гуртках стали неможливими через безпекові ризики, комендантську годину, евакуацію дітей та педагогів. Основним форматом роботи стало дистанційне навчання. Це вимагало від педагогів опанування нових цифрових інструментів, платформ для відеоконференцій, месенджерів для підтримки зв’язку, інформування про заняття, надання індивідуальної підтримки. Співпраця з батьками набула особливого значення. Керівники гуртків консультували батьків щодо організації навчання вдома, допомагали їм підтримувати емоційний стан дітей.
Освітній проєкт «Моя педагогічна історія» тривав з грудня 2024 року по травень 2025 року та успішно завершив свою роботу, ставши справжнім дзеркалом педагогічної майстерності та незламності працівників позашкільної освіти Миколаївщини. Ініційований обласним Будинком художньої творчості Миколаївської обласної ради (директор Лариса Щукіна), за підтримки департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації (директор Алла Веліховська) проєкт мав на меті зібрати та поширити досвід педагогів, які продовжують надихати та навчати дітей у складних умовах сьогодення, став важливим кроком у збереженні та поширенні інноваційних педагогічних практик, унікальним майданчиком для педагогів позашкільної освіти Миколаївщини.
У рамках проєкту було представлено 18 педагогічних історій, в яких гармонійно поєднувались різноманітні аспекти роботи: від творчих знахідок в гуртках вокалу, хореографії, декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, лідерства, театрального мистецтва та літературної творчості до методів психологічної підтримки вихованців та організації освітнього процесу.
В реалізації проєкту взяли участь:
- Людмила Лисюк, керівник гуртка образотворчого мистецтва Вознесенського міського Центру дитячої та юнацької творчості (директор Наталя Юрпольська);
- Лідія Белінська, керівник гуртка «Ансамбль ложкарів з елементами хореографії» Вознесенського міського Центру дитячої та юнацької творчості (директор Наталя Юрпольська);
- Інна Івлієва, керівник гуртка театрального мистецтва «Фантазія» Новоодеського Центру дитячої та юнацької творчості (директор Інна Юзефова);
- Ніна Паламарчук, керівник гуртка літературної творчості «Альтанка» дитячого Центру позашкільної роботи Корабельного району м. Миколаєва (директор Тетяна Турчак);
- Світлана Казаріна, керівник гуртка «Чарівний світ слова» Центру дитячої та юнацької творчості Південноукраїнської міської ради (директор Наталя Волошина);
- Тетяна Моклюк, керівник гуртка технічного моделювання Будинку дитячої та юнацької творчості Заводського району м. Миколаєва (в.о.директора Олена Панкова);
- Галина Антонова, керівник «Зразкового художнього колективу» гуртка декоративно-ужиткового мистецтва «Маленька майстриня» Будинку дитячої та юнацької творчості Заводського району м. Миколаєва (в.о.директора Олена Панкова);
- Людмила Булкіна, керівник «Зразкового художнього колективу» гуртка декоративно-ужиткового мистецтва «Чарівниця» Будинку дитячої та юнацької творчості Заводського району м. Миколаєва (в.о.директора Олена Панкова);
- Ірина Квітка, керівник гуртка-методист «Народного художнього колективу» фольклорного гуртка «Барвінок» Палацу творчості учнів м. Миколаєва (директор Світлана Саранчина);
- Тетяна Гаврилюк, керівник гуртка-методист «Зразкового художнього колективу» драматичного гуртка «Atoms» Первомайського міського дитячо-юнацького центру національного відродження Первомайської міської ради (в.о.директора Анжела Варяниця);
- Олена Куліш, керівник «Зразкового художнього колективу» хореографічного ансамблю «Усмішка» Первомайського міського дитячо-юнацького центру національного відродження Первомайської міської ради (в.о.директора Анжела Варяниця);
- Ганна Лебідь-Попадюк, керівник гуртка «Вокальне мистецтво» Центру позашкільної роботи Мішково-Погорілівської сільської ради (директор Тетяна Катеренюк);
- Марина Тоніца, керівник гуртка «Культура мови та спілкування» Будинку дитячої творчості Врадіївської селищної ради (директор Валентина Варецька);
- Ігор Кленцар, керівник «Зразкового художнього колективу» гуртка класичного танцю «TourDeForce» Будинку дитячої та юнацької творчості Інгульського району м. Миколаєва (директор Олена Бурдинська);
- Алена Дудукіна, керівник вокально-хореографічного естрадного гуртка «Феміда» Миколаївського державного Будинку художньої творчості (в.о.директора Анжела Киянова);
- Віра Раскіна, керівник «Народного художнього колективу» ансамблю спортивного бального танцю «Нюанс» обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради (в.о.директора Лариса Щукіна);
- Людмила Шепелевич, керівник гуртка-методист «Народного художнього колективу» студії естрадного співу «Дивограй» обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради (в.о.директора Лариса Щукіна);
- Євгеній Нотевський, керівник гуртка «Лідерство – стиль життя» обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради (в.о.директора Лариса Щукіна).
Педагоги ділилися своїми історіями відданості професії, творчими знахідками та прикладами підтримки дітей, особливо цінним у складні часи воєнного стану. Їхній досвід – це свідчення незламності духу та віри у майбутнє, яке вони творять щодня.
Кожна історія – це унікальні надбання, наповнені відданістю обраній справі, креативності та сукупністю знань і методик, і насамперед шлях пошуку, помилок, перемог, внутрішнього зростання.
Педагоги розробляли та адаптували навчальні матеріали для онлайн-формату, шукали креативні способи залучення дітей до занять через екрани моніторів. Зміст занять частково переорієнтовувався з урахуванням воєнної тематики. Робився акцент на національно-патріотичне виховання, вивчення історії визвольної боротьби України, теми мужності, стійкості, волонтерства. Засобами мистецтва діти висловлювали свою громадянську позицію, підтримували бойовий дух, вшановували героїв. Навіть у творчих напрямках знаходилося місце для відображення реалій війни, але з акцентом на надію та віру в Перемогу.
Війна завдала глибоких психологічних травм дітям. Педагоги-позашкільники стали не лише викладачами, а й джерелом емоційної підтримки. Онлайн-заняття часто починалися з розмов про переживання дітей, обміну новинами, створення атмосфери безпеки та довіри. Через мистецтво (вокал, хореографію, образотворче мистецтво, фольклор) педагоги допомагали дітям виражати свої емоції, знімати стрес, знаходити розраду та надію. У складних випадках педагоги могли координувати зусилля з психологами або надавати першу психологічну допомогу в межах своєї компетенції.
Багато педагогів та вихованців закладів позашкільної освіти активно долучалися до волонтерської діяльності: збір гуманітарної допомоги, плетіння маскувальних сіток, організація благодійних заходів. Гуртки ставали осередками підтримки не лише для дітей, а й для місцевих громад.
Навіть в умовах війни педагоги знаходили способи підтримувати та розвивати творчі здібності дітей. Проводилися онлайн-конкурси, виставки, флешмоби, які давали дітям можливість продемонструвати свої таланти та відчути себе частиною творчої спільноти. Робота педагогів позашкільної освіти під час війни – це приклад героїзму на освітньому фронті. Вони не лише зберегли можливість для дітей займатися улюбленими справами, а й стали для них опорою, джерелом надії та віри у майбутнє. Їхня відданість, креативність та незламність заслуговують на найвищу повагу та визнання.
Особливе місце в проєкті «Моя педагогічна історія» зайняли розповіді про те, як гурткова робота продовжується в умовах повномасштабного вторгнення. Це свідчить про адаптивність, гнучкість та винятковий професіоналізм наших педагогів, а також про безмежну жагу дітей до творчості та пізнання, попри сирени та обстріли.
Педагоги, які залишалися в місцях, що зазнавали обстрілів, працювали в умовах постійної загрози. Заняття переривалися через повітряні тривоги, відсутність електроенергії та інтернету. Незважаючи на це, вони знаходили способи продовжувати свою роботу, часто проводячи заняття в укриттях або відразу після закінчення небезпеки. Відданість своїй справі та турбота про дітей переважали страх.
Педагоги розповідали про виклики які стали перед всіма, діти, своєю чергою, ділилися враженнями про те, як гуртки допомагають їм відволіктися від тривог, знайти нових друзів та продовжувати розвиватися.
Обмін педагогічним досвідом, започаткований проєктом «Моя педагогічна історія», отримав своє продовження у форматі цікавих майстер-класів. Педагоги, чиї історії були відзначені в рамках проєкту, провели практичні заняття, демонструючи свої кращі напрацювання та надихаючи колег на нові творчі звершення. Фото- та відеозвіти з цих практичних занять, де педагоги демонстрували свої унікальні методики, доступні для перегляду на сайті обласного Будинку художньої творчості у розділі «Програмно-методичне забезпечення», рубрика «Освітній проєкт «Моя педагогічна історія»».
Отже, проєкт став не лише фіксацією героїчної праці педагогів позашкілля Миколаївщини, але й потужним свідченням незламності українського духу. Кожна історія, розказана в рамках проєкту, – це цінний фрагмент мозаїки героїчної праці педагогів в умовах війни. Їхня відданість дітям, їхня творчість, їхня здатність дарувати надію навіть у найскладніші часи – це приклад для всіх нас. Завдяки їхнім зусиллям, навіть у найскладніші часи, для наших дітей зберігалася можливість творити, розвиватися та вірити у краще майбутнє.
І доки звучать дитячі голоси у вокальних студіях, майорять барви на полотнах юних художників, а вправні рухи танцювальних колективів надихають, доти житиме віра в нашу перемогу та світле майбутнє України.
Лариса Щукіна,
в.о. директора обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради, Заслужений працівник освіти України.
