Шануємо нашу, солов’їну
Мовному закону – 6 років!
Символічно, що на День Декларації про державний суверенітет України набув чинності ухвалений Верховною Радою України VIII скликання Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Мені, як співавтору найголовнішого законодавчого акту епохи, а також Уповноваженому із захисту державної мови, котрому з найкращою командою Секретаріату випало за честь створити «з нуля» головну мовну інституцію держави, приємно і відповідально спостерігати за результатами його виконання. Найголовніше – чути і бачити справжні зміни в усіх сферах суспільного життя рідної країни, яка героїчно чинить опір російським окупантам.
Нагадав би, що, відстоявши закон у Конституційному Суді України, а також захистивши його від численних спроб відтермінувати обов’язковість застосування державної мови в освіті, культурі чи медіа (я вже не кажу про «танці з бубнами» довкола мовних іспитів), 16 липня 2020 року стали чинними статті 22, 31, 36 та 37, що унормували застосування державної мови у сферах науки, охорони здоров’я, транспорту, у технічній та проєктній документації та діловодстві. З 16 січня 2021-го, попри скептичні прогнози і шалений опір, запрацювала 30 стаття щодо використання української у сфері обслуговування. У липні того ж року започатковано іспити на рівень володіння державною мовою для держслужбовців, а також тих осіб, які хочуть стати громадянами України. Тоді ж почали діяти статті 23 і 26, які регламентують використання державної у сфері культури, книговидавництві, книгорозповсюдженні. Відтоді – жодного фільму чи серіалу недержавною. Частини 2 та 6 статті 27 мовного Закону, що діють з 16 липня 2022 року, – про використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів. Наголошую і на появі санкцій у вигляді попереджень і штрафів, котрими суттєво захищено мовні права українців.
В умовах великої війни українська мова стала панівною, а її обов’язковість застосування – символом боротьби, маркером ідентичності, інструментом консолідації незламної нації та найбільшого спротиву на континенті.
Не дивно, що і цивілізований світ заговорив із нами українською, отже, мовою непохитних борців, нобелівських лауреатів, оскароносних митців, легенд-олімпійців, переможців мовних конкурсів імені П.Яцика і Т.Шевченка, Шевченківських лауреатів, кожного, для кого рідне слово – безцінне.
Наша інституція, яка завжди задавала тон державній мовній політиці та її регіональному аспекту, здобула міжнародне визнання та народну підтримку, завжди була відкритою, дієвою і сміливою, адже, відповідно до закону, діяла незалежно від органів влади та посадових осіб. Сподіваюся, що такою вона і залишиться.
Бажаю мужності, терпіння і мудрості Уповноваженій із захисту державної мови Олені Івановській. З такою командою гріх не здолати як ті очевидні випробування, так і зустріти миті успіху. Тож до справи!
Українська – мова Героїв!
Слава Україні!
Тарас Кремінь, Народний депутат України VIIІ скликання, Уповноважений із захисту державної мови (2020-2025).