123 бригада тероборони
Коли місто стало привидом: історія Норда, який перетворився на дроновода
На початку повномасштабного вторгнення вулиці Миколаєва знелюдніли. Місто, охоплене страхом, нагадувало привид. Більшість правоохоронців зникла, і звичайні громадяни взяли на себе відповідальність за захист. Серед них був і Олексій, більше відомий як Норд. Людина з мирною професією, але з бойовим характером: колишній чемпіон України з тайського боксу та кікбоксингу, він не міг стояти осторонь. Разом з іншими небайдужими городянами він встановив блокпост, патрулював вулиці та запобігав мародерству.
Пізніше, завдяки знайомству, Норд опинився в розвідувальній роті 123-ї бригади. Він не мав бойового досвіду, але мав волю та прагнення захищати. Це був початок його неймовірної трансформації.
Від спорту до керування великим дроном: історія від першої особи
«Коли я опинився в 123-й бригаді, ми почали їздити на бойові чергування. Все трималося на чистому ентузіазмі, але згодом надійшла пропозиція прикомандируватися до 131-го розвідувального батальйону ім. Євгена Коновальця. Там все стало набагато серйозніше: навчання, тактика, системний підхід. Я швидко опанував нову спеціальність – оператора БПЛА.
Ми почали займатися розвідкою та коригуванням вогню. Щоб побачити ворога, ми заходили прямо «на нуль». Так ми працювали з вересня 2022-го по грудень 2023 року. Ми приймали участь у звільнені Херсону, Давидіва Бріда, Сухого Ставка, Благодатного та інших. Ми гнали орків аж до самої річки! Саме тоді я отримав свої перші поранення та контузії.
Коли з’явилися великі дрони-бомбери, ми почали робити бомби, що розносили ворожі позиції вщент. Вороги називали наші дрони «Бабою-Ягою» і молилися, коли бачили їх. Вони не знали, що «бомбери» – це «гуманітарна допомога» від наших закордонних друзів. Ми також брали участь у запеклих боях під Кринками.
Найстрашніший ворог та небезпечна ротація
На ворожих пабліках часто з’являлися відео про «знищених операторів». Ми бачили наші позиції, розбиті КАБами. Головне наше правило – після виконання завдання миттєво покинути позицію. Так ми і робили, тому наші екіпажі виходили з позицій неушкодженими.
Завдяки дронам ми мінували території, корегували артилерію та знищували ворожі розрахунки. Лише на одній ділянці річки ми нарахували вісімнадцять знищених нами човнів з орками, а потім збилися з рахунку.
Спочатку я думав, що танк – найстрашніша річ, але виявилося, що ні. Найстрашніші – це наші «колеги», ворожі оператори, які теж полювали за нами.
Найнебезпечніша частина війни – не бій, а ротація. Коли ворог бачить, що ти заходиш або виходиш з позиції, він починає обстрілювати нас з усього, що має.
Я отримав обмеження по здоров’ю, але не полишив улюблену справу. Тепер я роблю «подарунки» для ворога, а побратими вже «дарують» їх адресатам».
За заслуги перед Україною Норд має нагороди: «Золотий хрест» від Залужного, Відзнака Президента, «Золотий хрест» від Умєрова, медаль «За поранення». Ось такі відважні хлопці, як Норд служать в нашій славетній 123 бригаді.
Ірина Воронцова.