До Дня Землі
Діти закликають: «всинови» дерево – врятуй Намив
У Миколаєві відбувся круглий стіл на тему: «Екологічна безпека мікрорайону Намив: географічний та математичний аспект».
Захід мав місце у Миколаївській гімназії №57 імені Т.Г. Шевченка в рамках Тижня Землі, і порушив основну проблему жителів мікрорайону: як врятувати штучний берег від вітру та хвиль.
Річка забирає своє, річкова ерозія руйнує намиту піском територію, гостро потребує берегоукріплення. Вода наступає, помалу звужує берег, утворюючи абразійно-ерозійний підмив нижньої частини берегового уступу, – тим самим наблизившись на кілька метрів до першої лінії будинків. Розмивання берегової зони призводить до просідання житлових споруд, підвищує ймовірність подальших деструктивних явищ.
Учні гімназії, розташованої на Намиві, провели низку екологічних досліджень, з врахуванням історичного аспекту забудови мікрорайону. Завдяки їх напрацюванням було сформульовано чотири учнівські проекти шляхів вирішення проблем унікального мікрорайону міста. Вони й стали предметом обговорення питань екологічної безпеки даної території міста Миколаєва.
Участь у заході взяли науковці, екологи, представники громадськості та медіа.
Чим «особливі» проблеми Намиву
Проблема розмивання Намиву далеко не нова, тож зовсім не дивно, що викликає тривогу у дорослого населення, а тепер – й в учнівської молоді.
Реалізація проекту з берегоукріплення, що обов’язково передбачалось ще на початку забудови Намиву, потребує солідного фінансового ресурсу, і з кожним роком сума необхідних мільйонів зростає. І навряд чи в перспективі вони у міському бюджеті з’являться. Ще до війни йшлося про те, що є надія на Державний фонд регіонального розвитку, – якщо ним буде взято до уваги нагальне питання берегоукріплення для нашого міста.
На сьогодні Намив – один із найбільш щільно населених мікрорайонів Миколаєва. Він досить привабливий для миколаївців, які залюбки проводять свій вільний час у тісному спілкуванні з природою, насолоджуючись принадами річки Південний Буг.
Тут проживає майже 50 тисяч жителів. Як відомо, одна із останніх проєктних документацій – станом на 2020 рік, що була виконана на замовлення Управління капітального будівництва, планувала реалізувати об’єкт: «Нове будівництво берегозміцнювальної споруди вздовж вулиці Лазурної у Миколаєві». Загальна вартість його побудови –48 мільйонів 67 тисяч 271 грн. , – та у подальші два довоєнні роки коштів на це у міста не виявилось.
Нині, зважаючи на війну, й поготів. Тим часом, проблема надто серйозна, щоб закривати на неї очі. Підрив Каховського водосховища, постійні вибухи ще більш загострили ситуацію: дві смуги дерев вже повністю змила вода, намито пісчані дюни, круті та нависаючі схили, –прибережна зона Південного Бугу на Намиві потребує серйозного підходу до вирішення цього надзвичайно важливого питання.
Учні створили онлайн-мапу Намиву
Відкриваючи засідання «круглого столу», Андрій Малахов – директор Миколаївської гімназії № 57 імені Т.Г. Шевченка, проінформував його учасників, чому навчальний заклад вирішив провести Тиждень екології:
«22 квітня – День Землі, 26 квітня – 40-роковини Чорнобильської трагедії, тісно переплітаються обидві дати. Екологічна безпека – це захищеність інтересів людини і суспільства та довкілля від загроз. Основна складова екологічної безпеки – створення безпечних для проживання умов життя, захищеність від загроз, що виникають внаслідок антропогенного чи природного впливу.
Ми відкриваємо Тиждень екології круглим столом, на тему безпеки мікрорайону, у якому проживають наші діти, у якому розташований наш навчальний заклад.
У процесі підготовки до круглого столу наші учні дослідили багато фактів, фотографували, з’ясовували, звичайно, як на те дозволяють дитячі можливості. Ми дуже вдячні, що захід зацікавив представників науки, які, на наше запрошення, висловили бажання взяти у ньому участь. З допомогою науковців сподіваємось отримати виважений та об’єктивний аналіз щодо усіх наявних процесів, на які учні звернули увагу».
Заступник директора гімназії Оксана Хмельна проінформувала про роботу, яка була проведена. Зокрема, зазначила:
«Це були різні завдання, і різні види діяльності, враховуючи вік дітей. Так, учні 1-6 класів працювали з історичним матеріалом, що має документальну основу. Діти досліджували фото своїх родин і саме тих локацій Намиву, де ці фото були зроблені. Робили власні фото та прогнозування, що саме вони б хотіли побачити на цьому місці через певний період часу. Учні початкової школи та 5-6 класів (загалом понад 60 учасників) задіяні у проекті «Зв’язок поколінь», та досліджують Намив – наш спільний дім. Вони вже підготували акцію-фотовиставку «Тоді, сьогодні, завтра». Під час круглого столу 7-8 класи презентували два проекти, підготовлені разом з учителькою географії Оксаною Філаткіною.
Юні дослідники на науковці – партнери.
Під час круглого столу учні самостійно презентували результати своїх досліджень. Кожна група юних екологів-краєзнавців доповідала про важливість проєкту, над яким працювала, та узагальнила низку своїх пропозицій щодо способів їх реалізації.
Діти зробили вражаючу серію фотографій берега, прибережної зони, де ростуть дерева, щоб наочно пояснити про найбільші загрози.
Досить глибока інформація прозвучала про історію створення Намиву. І це не лише зібрані історичні довідки про забудову мікрорайону, а й розповіді з «перших вуст» – від їх близьких людей, які ще у далекі молоді роки стали першими жителя нового мікрорайону.
Принагідно зазначити, що у рамках Тижня Дня Землі у гімназії також було створено два не менш цікаві екологічні проекти: виготовлено копію електростанції та копію станції очищення води.
Зважаючи на те, що реалізація інженерного берегоукріплення досі зависла у повітрі, учні запропонували свою альтернативу для порятунку прибережної зони: висадити чотири додаткові смуги деревонасаджень, в кількості 4 тисячі 800 дерев.
***
Заслуговують вдячності науковці, які провели помітну роботу, щоб підготували для круглого столу ґрунтовні виступи на цю важливу тему. Напередодні заходу для надання об’єктивної оцінки гімназія передала доповідачам зібрані учнями матеріали. Шкода, що через обмежені рамки газетної площі наразі немає змоги опублікувати ці виступи, – та вони стануть предметом читацької уваги у наступних номерах «Вечірнього Миколаєва».
Загалом кожен представник наукової спільноти висловив своє приємне враження від небайдужої активної позиції учнівської молоді Миколаївської гімназії № 57 імені Т.Г. Шевченка, а також завірив у подальшій співпраці з юними екологами-краєзнавцями.
Ігор Наконечний, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова з наукової точки пояснив глобальні процеси руйнації берегів річок, лиманів.
Інна Тимченко, кандидат технічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарства та екології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, експерт з екології Національного екологічного центру України відізвалась схвально про залучення дітей до розгляду екологічних питань.
Підкреслила актуальність появи Гугл-карти, на якій позначені молоді деревця та люди, що їх висаджували: «Кожен із нас, взявши під опіку «своє» дерево, так би мовити, «усиновивши» його, у подальшому буде за ним як слід доглядати».
Світлана Лебідь, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології та природокористування Чорноморського національного університету імені Петра Могили разом із власним виступом, прокоментувала експертний висновок наданих фотоматеріалів берегової ділянки у межах мікрорайону Намив, який зробила її колега – кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та природокористування Л.І. Патрушева.
Досить позитивно відзначила залучення школярів до висвітлення екологічних питань мікрорайону, де вони живуть та навчаються.
Загалом тема екологічної безпеки Намиву вимагає продовження, і за словами головного редактора газети Олени Івашко, що брала участь у круглому столі, буде мати продовження у наступних номерах «Вечірнього Миколаєва».
Олександра Ментель.
