Міська влада
Десять років у керма
Фейсбук нагадав, що наприкінці листопада минуло десять років, відколи я став міським головою Миколаєва. Десять років, у які вмістилися і зміни, і плани, і моменти, які перевернули звичне життя.
За цей час нам вдалося зробити те, що довго не рухалося: тролейбуси та автобуси поїхали туди, де це вважали нереальним; Варварівка отримала централізовану воду через дюкер і ми й далі хочемо розвивати систему разом із донорами; у медицині з’явилися нові відділення й обладнання; школи та садки стали сучаснішими й безпечнішими. Ми планували рухатися далі з оновленням парків і просторів, але частину робіт зупинила війна.
Освітлення, автономні світлофори, веломаршрути й нова комунальна техніка — речі, які не завжди помітні, але щодня змінюють місто.
Після 24 лютого пріоритети різко змінилися. Ми займалися водою, світлом, безпекою, гуманітарною допомогою.
Місто тримається завдяки людям, які працюють й волонтерять під обстрілами, підтримують ЗСУ, розвивають бізнес, коли це здавалося неможливим. Завдяки тим, хто стоїть поруч із родинами полонених і виходить щонеділі, щоб сказати: ми чекаємо на кожного та кожну.
Підтримка армії для громади Миколаєва була, є та залишається нашим обов’язковим пріоритетом. Ми підтримуємо військових технікою, обладнанням, тисячами дронів.
І продовжимо робити це. Ми допомагаємо, коли важко, коли обмежені ресурси, бо інакше просто не можна.
У відрядженнях я завжди говорю про наших миколаївців і про те, як ми відбудовуємося. Нас чують і готові допомагати. Є ще багато речей, про які хотілося б розповісти, і коли безпекова ситуація дозволить, ми покажемо місту та партнерам те, над чим працювали всі ці роки. Ми обов’язково повернемося до проєктів, що призупинені війною.
Ми плануємо відбудову навіть під час війни і залучаємо для цього найдосвідченіших спеціалістів. І я вдячний депутатам міської ради, які в цих умовах підтримують важливі рішення для міста.
Чи було легко? Ні.
Чи буде легко далі? Не думаю.
Але є команда, є партнери, є містяни, які не зупиняються. Ми точно все зробимо. Разом.
З фейсбуку Олександра Сєнкевича.