Резонанс
ЧОМУ НАШЕ МІСТО – З ІНШОГО «ТІСТА»?
На минулому тижні миколаївський сегмент Фейсбуку був дуже обурений та засмучений тим фактом, що в Одесі на Біржовій площі представили експозицію “Алея незламних міст”, яка присвячена понищеним загарбниками містам України, а Миколаїв там відсутній.Інсталяцію створив ужгородський скульптор Ян-Павло Роман, а втілив проєкт «Добробат» – добровольчий будівельний батальйон, який по всій країні допомагає розбирати завали після обстрілів.
Кожна колона – це символ окремого міста. На колоні – уламки снарядів, знайдені під час відновлювальних робіт добробатівцями. І ще таблички з насічками, які символізують кількість влучань російських ракет по конкретному місту у 2022-му році.
Це не пройшло повз увагу буквально всіх міських інтернет-видань. Хоч першим звернув ії на подію активний користувач ФБ, автор цифрового контенту, добрий друг нашої газети Юрій Решетник. Його допис на цю тему викликав жваве обговорення. Чи не у кожному «коменті» звучало щире здивування вчинком міста-сусіда.
«В Одесі встановили інсталяцію – 15 колон, кожна символізує місто, яке постраждало від обстрілів. Харків, Дніпро, Херсон, інші… уламки ракет, «шахедів» – як пам’ять. Але серед них немає Миколаєва.
Хотілося б вірити, що це випадковість. Що просто забули. Але, здається, все йде за старим сценарієм: про Миколаїв забудуть, про тих, хто не виїхав, про тих, хто в окопах, хто вивозив поранених з-під Шевченкового, Прибузького, хто тримав місто, коли на нього сипалось усе, що могло дістати з пускових…
Це не претензія до скульптора. Це питання до інформаційної політики — міської, обласної, державної.Ми самі винні, якщо мовчимо. Якщо не нагадуємо. Якщо не вигадуємо.
Якщо не вимагаємо. Немає злості. Є гіркота. Бо при всій повазі до інших міст, саме Миколаїв став перепоною рашистським планам “блискавичного” прориву до Одеси. І це не просто слова – це історія.
Бо Миколаїв — не статистика, а хребет опору. Бо миколаївці — це ті, хто не відступили. Миколаївці, вознесенці, баштанці, прибужани та інші люди Миколаївщини».
Цей пост має право на те, щоб навести його цілком.
Одностайність у коментарях показова на прикладі Василя Валенкова:
«Це дійсно неможливо пояснити і дуже прикро для кожного мешканця Миколаєва, який героїчно протистояв наступу рашистів на південному напрямку у перші дні повномасштабної війни та вистояв!
Саме за цей подвиг Указом Президента України від 24.03.2022 Миколаїв був удостоєний почесного звання «Місто-герой України»!
Саме завдяки мужності захисників Миколаєва багато одеситів настання війни помітили далеко не відразу…
Але у Києві, біля метро «Шулявська», ще у квітні 2022 р. була створена алея, присвячена містам-героям України, включаючи незламний Миколаїв!
В Указі Президента наголошується, що мета цього рішення – вшанувати подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлені у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України.
Хочеться вірити, що ця сусідська необачність буде незабаром виправлена».
«Двічі пройшла цим майданчиком. Дуже образило те, що Миколаєва, якому одесити зізнавалися у великому коханні, там-таки немає. Одеса, ми тебе поважаємо. Але так не ставляться до друзів…
Потрібні були лише слова вдячності нашим хлопцям, які не дозволили дійти до Одеси. Просте “дякую “. Олена Івашко.
До речі, несправедливість торкнулася й наших сусідів-вознесенців. Так, Марина Сенчина з докором написала: «А Вознесенськ? Маленьке місто з великими, хоробрими, самовідданими людьми стало кісткою в горлянці нелюдів, прикривши собою Одесу».
«Проте, вони не забули зробити колону свого міста на алеї. Варто їм нагадати: де б вони були, якби не Миколаївщина?”- задає риторичне питання Інна Жакуліна.
Ще можна згадати Очаків. З великим сумом та надією…
Організатори виставки ГО «Добробат» нині виправдовуються, кажуть, що вже у липні помилка буде виправлена, але, зрозуміло, що, як завжди, все впирається в гроші. Навіть такий патріотичний проєкт. До речі, буде виправлена не в Одесі, а у Миколаєві, куди вони незабаром привезуть інсталяцію і який і так знає, що до чого. Можна було б вже й не старатися: як то кажуть, дороге яйце до Великодня. Чи вони в Очаків теж поїдуть, до Вознесенська чи в Баштанку? («Що нам танки – ми з Баштанки!»).
У коментарі ПН автор експозиції, скульптор Ян-Павло Роман пояснив: “Коли робилася експозиція, то ми з замовниками, а саме – Мирославом Денисом говорили про те, що міст, насправді, мало б бути більше, але на тому етапі ми зупинилися саме на тих, які зараз представлені. Моє основне завдання було придумати ідею подачі і втілення її в життя. Якщо виділять додаткове фінансування на виготовлення, то я б з радістю доповнив виставку”, – сказав Ян-Павло.
«Автор композиції живе в якомусь іншому, нереальному світі. Бо вже так багато було пояснень військових експертів, військових, які були там, про події в перши дні нападу Росії на півдні України, як розгортався Південний фронт, як російські війська зайшли без бою в Херсон, як була організована оборона Миколаєва, Вознесенська, як були порушені плани ворога пройти до Одеси. Не треба братися за роботу, коли не знаєш досконало її історію»,- продовжують дописувачі.
Та не стільки засмутило незнання організаторів з «недоторканого» Ужгорода, тим більш, що виставка не перший місяць катається по країні і на презентації її, кажуть дописувачі, був присутній миколаївський представник, – хоч у часи повальної інформованості не чути про Миколаїв міг тільки байдужий. Тим паче, що однією з перших марок «Укрпошти» широко розрекламованої воєнної серії була саме та, де святий Миколай приймає в пошматовану спину ворожі удари, захищаючи і своїх мешканців, і мешканців міста-сусіда. А здивувало те, що «у одеського керівництва пам`ять, як у рибок».
Тепер, після скандалу, ситуація у південній Пальмірі змінилася.
Мерія Одеси відреагувала на критику й зробить колону Миколаєва в «Алеї незламних міст». Таке рішення прийняли після хвилі критики.
Про це «МикВісті» розповів радник міського голови Миколаєва Іван Сміренський після спілкування з заступницею міського голови Одеси Ганною Поздняковою.
За словами Сміренського, представниця одеської мерії вибачилася та наголосила, що міська влада не була організатором виставки. Проте в Одесі готові виправити ситуацію.
— Вона вибачилася і запевнила, що в найближчі дні Одеса профінансує виготовлення колони з табличкою «Миколаїв» та попросила знайти снаряд для встановлення, — повідомив Іван Сміренський.
Щось не в`яжеться із заявою «Добробату», чи не так? Хтось не в темі явно.
Але це не єдина відповідь одеситів.
Зоя Казанжи, одеська журналістка і теж за іронією долі автор цифрового контенту, на своїй сторінці у Фейсбуці виправдалася «за всю Одесу» і згадала, що «в Одесі знають і переконані, що саме Миколаїв і містечка Миколаївщини сповільнили просування російських терористів, коли час спрацював на нас.
Повірте, це дуже сильно змінило відношення одеситів до миколаївців. Бо у нас таки трохи снобістське місто, тут немає куди правди подіти.
Так, війна все змінила. І потім, коли Миколаїв потерпав від нестачі питної води (довго!), одесити збирали кошти, купували і возили воду, вивозили тих, хто хотів виїхати – допомагали всіляко.
І тоді ж відкоригували відому фразу: «Одеса – мама, а Миколаїв – тато»!
І ще трохи пізніше зʼявився жарт: знаєте, чому одеські автономери починаються на ВН? Тому що ми – ВозлеНиколаева!».
Ну, тоді правильніші були б номери БМ, але це вже крутіше. Жарт, звісно.
Так, ніде правди діти: одесити миттєво простягнули свою відкриту руку допомоги: аж до того, що у трамваях, дізнавшись, що пасажири – ВПО з Миколаєва, відмовлялися брати плату за проїзд. Мовляв, вам самим треба. Що й казати за прихисток! Були й є люди, які безоплатно брали в дім незнайомців-біженців. Ще й грошима та речами допомагали – довічна їм дяка! Не забудемо!
І от тепер такий казус стався. Неприємний, звісно. Але він не розсварить два наших добрих міста.
«До цього виставка була в Києві, Харкові і Запоріжжі. І ніхто не помітив відсутності Миколаєва! А в Одесі помітили, – продовжує Зоя Казанжи. – Звісно, ніякого лихого наміру не було. Творці скульптур звернулись з запитом до офіційної державної структури з тим, щоб отримати статистику щодо кількості ракетних ударів по українським містам в 2022 році. Отримали дані і втілили задум, орієнтуючись саме на цю страшну статистику. Але тут немає вини Одеси. Ганна Позднякова, коли ми розмовляли про це, сказала: я готова сама все оплатити, бо розумію, як боляче миколаївцям!… Миколаїв. Стратегічно важливе місто на Півдні, яке стало форпостом на шляху до Одеси».
Так, «Нік, ти гора, гора на Півдні!». Цю пісню SPIV BRATIV добре знають і в Одесі.
Зоя Казанжи впевнена: «Наші міста – це символи безстрашності, мужності та стійкості українського народу. Наші міста витримали та продовжують витримувати неймовірні випробування, зберігаючи свій дух. Незламність їх – це не тільки про фізичне виживання, а й про збереження української ідентичності та віри у те, що Україна має майбутнє.
Хто зараз в Одесі, зайдіть на Біржову площу, це в центрі міста. І, коли будете біля колон, схиліться і зазирніть в дзеркальну табличку – ви побачите відображення свого обличчя із символічними шрамами від ракет. Це ті шрами, які тепер навічно в наших серцях».
Хотілося б сказати краще, але не вийде… Хотілося, щоб це було сказано й про Миколаїв. У липні, кажете? Почекаємо.
Олена Кураса.