Голос громади
Про нас говорять
Від редакції: Ми себе любимо. І не соромимося цього. І ще ми дуже любимо, коли нас поважають та зізнаються в цьому. Навіть «Бітли» нас полюбили. Ще не існувало «Вечорки», а легендарна четвірка нас вже читала. В нас майже день народження, тож можемо собі дозволити пожартувати та включити трохи ШІ. Насправді, цього року нам виповниться 35. Це буде у вересні. Дуже сподіваємося за вашої підтримки гарно відсвяткувати нашу дату. А це – думки наших читачів.
Юрій Решетник: «Я свідомо підтримав «Вечірній Миколаїв», коли побачив, що друкована версія повернулась. Це не просто газета – це частина міського імунітету. В часи інформаційного шуму вона зберігає чіткий, теплий і професійний голос. Особливо ціную матеріали про людей, які творять місто, про тих, кого зазвичай не видно, але без кого неможлива історія Миколаєва.
Газета – як добрий друг, що приходить з новинами, але не кричить. Вважаю, що «Вечорка» потрібна місту, як потрібні ті, хто дивиться не лише на зараз, а й на завтра. Дякую редакції за силу і витримку».
Руслана Сікаленко: «Вже рік! Аж не віриться… Для мене – це рік найрізноманітніших емоцій в очах пані Олени – головного редактора газети. Пам’ятаю ті очі, коли вона вперше сказала, що їй запропонували очолити видання і дати йому нове дихання… і радію за ті очі, що радісно мене зустрічають, вже зараз.
Про що відродження «Вечорки»? Особисто для мене – про сталість життя, про щось невидиме, що з’єднує покоління тих, хто любить своє місто. Про професіоналізм, дотримання стандартів журналістики і про ті події та персоналії, про які не напише жоден сучасний Telegram-канал… про відсутність маніпуляцій і хейту. Але, якщо «погурматини», то про дитинство, про дотики, запах свіжих випусків…Кожен раз, коли купую газету у кіоску, кажу сама собі: «Пишаюся вами, пані Олено… Пишаюся тобою, рідне місто!.. Продовжуйте об’єднувати тих, у кого палають серця».