Українські агровиробники восени 2022 року посіють помітно менше пшениці озимої під урожай 2023 року, ніж роком раніше.
Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), посилаючись на попередні оцінки Мінагрополітики, повідомляє, що в масштабах країни площі під озимі скорочуються на 40%. Почасти на показник впливає тимчасова окупація. Однак і на підконтрольній Україні території посіви озимих зернових під урожай 2023 року заплановано на 20% менше, ніж минулої мирної осені.
Олександр Нечипоренко, заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи, підтверджує скорочення посівних площ під зернові озимі на 30-40%. Він називає такі причини негативної динаміки:
- посушливий кінець літа;
- воєнні дії;
- цінова ситуація на ринку зернових.
Тим часом, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи “Агротрейд” Андрій Бут взагалі прогнозує зменшення посівів озимих на 50-70%. За його словами в групі “Агротрейд”, удвічі збільшила площу посіву під ріпак до 15 тис. гектарів і зменшила площі під озиму пшеницю з 15 тис. гектарів до 3,5 тис. гектарів.
Причому в інших компаніях ситуація схожа. Багато хто сьогодні віддає перевагу ріпаку, внаслідок, за даними Інституту аграрної економіки, агровиробники восени 2022 року вже засіяли 960 тис. гектарів площ під озимий ріпак, що лише на 6% менше, ніж роком раніше.
Прогнози на врожай 2023 року поки що робити передчасно. Проте вже зараз можна припустити, що результати галузі будуть гіршими, ніж у 2022-му.
“Оскільки посіви озимих зменшуються на 50-70%, майбутній урожай пшениці складе приблизно 12-15 млн тонн”, — припускає Андрій Бут.
Для порівняння: в 2022 році врожай пшениці за попередніми оцінками становить 19 млн тонн, а в 2021 році Україна зібрала 32 млн тонн пшениці. Тобто порівняно з показниками мирного часу в 2023 році врожай може скоротитися більш ніж удвічі. Дефіциту продовольства побоюватися не варто. Адже навіть 12-15 млн тонн буде достатньо не лише для забезпечення внутрішніх потреб у хлібі, а й для експорту за кордон.
Однак є й оптимістичний сценарій.
“Культури, які сіють восени, мають як озиму, так і яру форми, і в разі покращення цінової ситуації на українському ринку та хоча б збереження наявного обсягу експорту, посівні площі під цими культурами навесні можна буде збільшити”, — запевняє Світлана Литвин.
Тобто напередодні весняної посівної 2023 року у разі завершення воєнних дій і сприятливої кон’юнктури на ринку українські аграрії цілком можуть надолужити втрачене і зробити акцент на культурах, посіви яких зараз скорочуються.