Здавна останній день перед Великоднем був символом добра, прощення та примирення.
У Велику суботу прийнято просити пробачення у всіх, кого могли ненароком образити. Це водночас скорботний (бо Ісуса розіп’яли) і радісний (бо завтра буде найголовніше свято – Великдень) день для вірян.
У суботу наші пращури прикрашали оселі першою зеленню, ранніми квітами та гілками верби – символами відродження та початку нового життя.
Також у суботу збирали Великодній кошик.
В останній день перед Великоднем відбувається сходження Благодатного вогню. За цією подією, завдяки Інтернету та телебаченню, спостерігає увесь світ.
Ввечері віряни йдуть на службу до церкви. Після неї починається хресна хода і Великодня служба.
Освятивши Великодній кошик, люди повертаються додому.
А з самого ранку в неділю починається святкування. Всі члени родини збираються за святковим столом, щоб радіти Христовому Воскресінню.