Сьогодні – перші роковини академіка Иллі Старикова (3.08.1934 – 1.02.2022), який – що в царині психології, що в мистецтві педагогіки – серед найкращих.
Він – автор численних монографій, навчальних посібників з професійної педагогіки та психології та понад 500 публікацій з актуальної соціально-психологічної проблематики, методико-теоретичних проблем підготовки робітників суднобудівної промисловості, комплексного використання техніко-дидактичних засобів.
Ілля Стариков – співавтор проєкту серії «Обдаровані мудрістю» (разом із В.Геращенком), в якій вийшли книги про художника Володимира Зебека, представників влади Якова Погребняка та Володимира Васляєва, педагога Леоніда Шкарубу та ін. Окрема йому повага за книгу “Небесне і земне” на вшанування поета, лауреата Шевченковської премії Дмитра Кременя.
“Мені, його студентові, завжди імпонувала біографічна белетристика, літературні діалоги з видатними сучасниками, самобутня публіцистика. Професор, який блискуче володів словом, – і серед ініціаторів літературно-критичного журналу «Соборна вулиця», який для Миколаївщини та, безсумнівно, всієї України був голосом новочасного мистецтва. Це – справжня подія на початку тисячоліття. На жаль, часопис припинив своє існуваннят разом з відходом у кращі світи письменників краю”, – вважає тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови.
Ілля Стариков – популярний прозаїк. Він видав низку збірок коротких оповідань і ліричних мініатюр «В ожидании клева» (2007), «Таинства истории» (2010), «Птахи злітаються на свято» (2013), «Таинства судеб и личностей» (2010), «Еврейские судьбы» (2018).
«О любви» (2020) – остання книга професора, в якій відкривається глибина його ніжності та любові до людей.
Професор Стариков був удостоєний звання «Городянин року – 2004» в номінації «Наука і вища школа».
Пам’ятаємо Вас, Іллє Мойсейовичу…