Театральні підсумки буремного року

18:00

Откройте «Вечерний Николаев» в Google News и  Телеграм-канале

Перші дні повномасштабного вторгнення – це відтерміновані прем’єри, нащадків Тьоті Моті, онлайн-поезію, концертну бригаду, прокат вистав «на генераторі» та плани на майбутнє. Як пройшов 2022 рік для Миколаївського національного академічного українського театру драми та музичної комедії?

24 лютого 2022. Кілька годин тому пролунали перші вибухи на аеродромі Кульбакине. Банкомати, аптеки, продовольчі магазини – всюди багато людей. Біля афіші стоїть жінка і дивиться, що їй запропонує український театр у березні. Ще протягом трьох днів телефони каси атакуватимуть питаннями: «Чи буде вистава?» Вистав не буде досить довго.

Директор-художній керівник театру Микола Берсон і міністр МКІП Олександр Ткаченко

Театр планує діяльність на рік, а за кращих умов – на два роки вперед. Треба виготовити костюми, декорації, реквізит, у випадку музичної вистави – розібрати музичний матеріал з вокалістами, оркестром, артистами балету. Машину з виробництва вистав непросто запустити, а зупинити – й поготів.

Вже о 10-й ранку 24 лютого директор-художній керівник, народний артист України Микола Берсон провів декілька нарад та спланував діяльність театру на найближчий час. Необхідно було визначити формат та режим роботи в умовах, коли ситуація навколо міста змінювалася щогодини.

З перших днів вторгнення театр відчув біль втрат. Ввечері, коли на 6-й Слобідській точився вуличний бій, помер головний диригент театру, заслужений артист України Віктор Урес, який більше 30 років присвятив розбудові оркестру та музичного компоненту театру в цілому. Незабаром почалися постійні обстріли: хтось з працівників виїхав з міста, хтось приєднався до лав ЗСУ, Нацгвардії та Миколаївської обласної варти; хтось почав активно займатися волонтерською діяльністю. Хтось поєднував це ще й з творчою діяльністю. Але жоден не залишився осторонь.

Поклон після премєри вистави «Провінційні анекдоти»

1 листопада театр мав масштабно відсвяткувати 95-річчя. Проте життя внесло корективи. За період з березня по листопад творчий колектив (більшість з якого залишилась та продовжила працювати) створив 9 вистав: 6 на малій сцені та 3 – на великій. Деякі з них не були заплановані заздалегідь. Так, наприклад, народилася вистава «Квітка на три місяці», яка розповідає про життя, творчість та боротьбу американської співачки українського походження Квітки Цісик. Над виставами на великій сцені працювали: заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк («Труфальдіно з Бергамо» та «Квітка на три місяці») і Євгеній Резніченко («Тартюф»), на малій сцені – заслужений артист України Сергій Чверкалюк та Олег Мамикін.

Остання прем’єра напередодні нападу російських агресорів відбулась 4 лютого 2022 року. Тоді ми представили «Кар’єру за прізвищем» (за п’єсою Миколи Куліша «Мина Мазайло»; режисер-постановник Євгеній Резніченко). Слова однієї з осіб п’єси Куліша (Тьоті Моті з Курська) «Дивлюсь — не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?» на жаль, стали пророчими через більше ніж 90 років. Нащадки Тьоті Моті і справді «іспортілі» не тільки Харків, а ще багато сіл, міст та містечок України.

Напочатку березня розпочався репетиційний процес двох вистав на малій сцені, узгоджений графік роботи служб та цехів. Заслужений артист України Сергій Чверкалюк започаткував новий проект присвячений українській поезії та пісням. Колеги підтримали бойовий дух, так й записали понад 20 відео з власним виконанням творів вітчизняних класиків та сучасників. Цей проект наповнюється і сьогодні і в якійсь мірі замінив собою наші «7 хвилин поезії» (актори театру в антракті читали вірші українських поетів, зокрема миколаївських авторів).

Сцена з вистави «Квітка на три місяці»

З перших тижнів повномасштабного вторгнення розпочалась робота з плетінням маскувальних сіток для ЗСУ. Головна нагорода – вдячність військових, яку ми відчуваємо. Ще один напрям волонтерської діяльності – концертна бригада (Олександр Магльованний, Євген Студзінський, Олександр Лебідь), яка у «найгарячіші» дні літа 2022 виступала перед військовими у госпіталях, перед переселенцями та миколаївцями, які потребували моральної підтримки. Також наші актори постійно підтримують колег, які перебувають у лавах ЗСУ, або приєднуються до різноманітних ініціатив: тільки протягом грудня колектив театру перерахував понад 85 тис. грн. на ініціативу Президента України зі створення флоту морських дронів для ЗСУ.

В жовтні, коли наше військо розпочало активно звільняти правий берег Дніпра в Херсонській області, вдалось більш-менш спокійно розпочинати показ вистав на малій сцені. Після звільнення Херсону, горизонт планування прокату почав збільшуватися з тижня аж до місяця! Проте, як і навесні, ситуація динамічно змінюється – через обмеження споживання електрики доводиться адаптувати графік репетицій та вистав, забезпечувати безперебійну роботу власної котельні, трансформувати мережі на малій сцені для забезпечення можливості працювати на генераторах (з якими своєчасно допомогли обласна та міська влада). На період зимових свят в театрі заплановано показ більш ніж 30 концертів для містян (вперше за більш ніж 20 років ми не можемо проводити новорічні шоу на основній сцені – театр не має відповідного сховища).

Сцена з вистави «Тартюф»

У кожного – свій фронт і напрямок діяльності. І культура, яку на наших очах намагаються знищити, теж є невід’ємною складовою надбання нашого народу. Ми маємо зберігати та примножувати її. Саме тому за декілька днів після завершення зимового марафону творчий колектив Миколаївського національного українського театру починає роботу над трьома виставами на великій сцені та двома на малій. За кілька минулих тижнів до Миколаєва, за слова заступника голова Офісу Президента України, повернулося більш ніж 50 тисяч містян. Вважаємо одним із своїх стратегічних завдань – створення сприятливої морально-психологічної атмосфери як для них, так і для всіх мешканців Миколаївщини. І в 2023 році працюватимемо над цим особливо наполегливо!

Сцена з вистави «Труфальдіно з Бергамо»

Протягом цього року ми відчуваємо підтримку глядачів: питають, цікавляться, дякують, радіють зустрічам як в театрі так і просто на вулиці. Саме ця єдність і взаємна підтримка надихає колектив працювати, дарувати емоції, гарний настрій, планувати та втілювати творчі задуми. Впевнені, що наступний рік стане роком розквіту, відновлення, відбудови Миколаєва та всієї України. А український національний театр, які і всі 95 років своєї історії, буде працювати задля громади!

Богдан Головченко,
керівник літературно-драматургічної частини
Миколаївського національного академічного
українського театру драми та музичної комедії.