У насичену подіями і вподобаннями біографію Наталії Ткаченко міцно ввійшла літературна сторінка. Початок лежить у давніх часах – літературного об’єднання «Стапель» тоді діючого Чорноморського суднобудівного заводу. Творче життя на якийсь час почало пригасати, але люди, які кохалися на слові, були. За відродження творчого осередку взялася директор профспілкової бібліотеки Наталія Ткаченко. Зателефонувала творчим людям, поспілкувалася і запросила на засідання. Життя, наповнене поезією і прозою, завирувало. З часом набувало звучання ліричне слово талановитої жінки. А вже згодом читачеві було представлено збірки “Всё очень просто”, “На счастье”, які вийшли під псевдонімом Наталія Іванова.
Працюючи на посаді директора обласної бібліотеки для юнацтва, окрім бібліотечної діяльності, вона продовжила займатися ще й літературною творчістю. Її вірші помітили композитори, серед яких – заслужений артист України Олександр Сичов, в результаті тісної дружби і творчої співпраці були створені пісні на слова поетки, записано аудіоальбом пісень “Не отпускай”, проведено безліч творчих вечорів та зустрічей з шанувальниками сучасної пісні. Прийшло визнання: вокальна група “Кобзарик” Миколаївського коледжу культури і мистецтв отримала Гран-прі за пісню “Різдвяна казка” (муз. О. Сичова) у регіональному конкурсі дитячих вокальних і хорових колективів.
Особлива сторінка співпраці – з композитором Анною Олейніковою. Тексти, які написала пані Наталя, увійшли до збірок пісень для дітей “Пролісок” , “Диво-осінь” , “Дружба” та “Вечірня тиша”. На пісні Н. Ткаченко “Україна” і “Николаев” створено кліпи для конкурсного фільму всеукраїнського проєкту “Країна талантів”.
Серед маленьких та старших школярів пісні на слова Н. В. Ткаченко (Іванової) звучать у їхньому виконанні, бо ввійшли до шкільних підручників Людмили Масол, Людмили Аристової “Музичне мистецтво” для 7 класу та Людмили Аристової “Музичне мистецтво” для 4 класу. Разом з композитором та чоловіком Петром Ткаченком створено понад 20 пісень, які виконуються відомими українськими співаками. Ось таке продовження творчості майстрині слова.
Читаючи авторів різних країн, до душі пані Наталії припала творчість видатного вірменського поета Ованеса Туманяна. Особливо його легенди і балади. Збірка “Крапля меду” у вільному перекладі українською виходить у двох видавництвах: “Літопис” та “Коло”. Вірмени високо цінують і шанують тих, хто з повагою ставиться до культури їхнього народу.
У поезії автора є свій пульсуючий ритм і мелодика, точність слова і власна рима. Жінка-поет примушує поглянути на світ вашими ж очима. Читайте, і ви самі в цьому переконаєтесь.
Віра Марущак.
ІМПРЕЗА
Ранкова сутінь.
Випав в осад смог.
Солодко місто спить,
і вітер ледве дише.
Ми, як первісні люди,
лише вдвох.
І на півподиху
навколо тиша.
Невгасним оком
мружиться ліхтар,
бо перший промінь вже
накреслив межі неба.
Твій чарівливий погляд –
мій вівтар,
імпреза ніжності,
де слів не треба.
Такий чуттєвий
променистий струм,
пульсуючий вогонь,
очей примарна пісня.
Ранкова сутінь тане,
наче сум.
Світання ділить світ
на “до” і “після”.
УКРАЇНІ
Милуються верби у дзеркалі річки,
вплітають у коси смарагдові стрічки,
із вітром підхоплюють пісню пташину
про рідну, єдину чудову країну.
Мереживом соняшним ранок вітає,
краї неозорі з небес оглядає.
Гарячим рум’янцем палає калина,
як мати в молитві за рідного сина.
На Сході за хмарами громи далекі
відчутні відлунням гарячої спеки.
І лине над світом з бездонної сині
синівська присяга матусі-Вкраїні:
– Ти понад усе, моя рідна матуся!
Ти в серці моєму. Тобі я клянуся:
що буде соборною наша держава,
що буде Героям одвічная слава!
ОСІННІЙ РАНОК
Немов квадрат Малевича,
осіння ніч;
бездонна темрява із нами
віч-на-віч.
Здаля, як лебідь білочолий,
летить зоря,
малює білий прямокутник
в багеті дня.
Троянда зашарілася,
бо осінь вже,
дерева засоромились
у негліже.
Легким волоссям павутиння,
тонкіш за шовк,
сплітає мережевий саван
для пелюсток.
Наталія Ткаченко.