Окупанти розграбували будівлю херсонського Суспільного мовника, а тепер мають намір запустити в Херсоні свій пропагандистський телеканал «Таврія». Відповідні публікації стали з’являтися у соцмережах терористів, пише Кавун.City.
Наразі серед журналістів Херсона шукають охочих піти на роботу до окупантів. Якщо ж таких не виявиться, то техніку разом з персоналом вже пообіцяв так званий «генеральний директор» пропагандистської ТРК «Крим» Олег Крючков.
Зазначимо, що передували таким заявам низка брехливих відеороликів, які відзняли псевдожурналісти з так званої «ЛНР» у будівлі захопленого та пограбованого телеканалу «Суспільне. Херсон». Медіадесант терористів прибув до Херсона напередодні 9 травня й, найімовірніше, базувався саме в приміщенні Суспільного мовника.
Так звані журналісти з «Media гвардії» (так вони самі себе маркують) присвятили телеканалу «Суспільне. Херсон» низку своїх «розслідувань». Базувалися вони здебільшого на тій картинці, яку побачили приїжджі вже після повного розграбування телеканалу. Варто звернути увагу на те, що імена своїх «кореспондентів» терористичне псевдоЗМІ не зазначає, тож їх ідентифікація ускладнюється.
Зазначимо, що самі зайди так і не змогли розібратися з найелементарнішим — як же насправді називався телеканал. Так, містяни й досі доволі часто називають «Суспільне. Херсон» за старою звичкою просто «Скіфія», але вже кілька років назва офіційно змінена.
Також телерадіокомпанія мала у своєму розпорядженні дві будівлі, але частину приміщень здавала в оренду, а частина використовувалася під склади старої техніки. І на цьому варто зупинитися детальніше. Адже саме незнання цих елементарних подробиць (чи свідоме їх замовчування) й спричинилося до тотальної брехні у так званих «розслідуваннях» цих псевдожурнаілстів.
Наведемо далі реакцію менеджера філії Суспільного мовника у Херсоні Михайла Сваричевського, який на своїй сторінці у Facebook прокоментував наведене вище на скріншоті відео.
«Розруха та мародерство — влучні слова, щоб описати наслідки окупації філії, яка почалась з 02 березня. На відео продемонстровано застарілу та списану техніку, яка знаходилась у підвальних приміщеннях, а також студію, яка використовувалась як складське приміщення. А от вся нова техніка та обладнання чомусь на відео не попали, оскільки, скоріш за все, вивезені до росії», — зазначив пан Михайло.
Представники нашої редакції неодноразово бували в будівлях телерадіокомпанії «Суспільне. Херсон», дехто навіть працював там раніше, тож з певністю можемо підтвердити, що показані на відео приміщення та студії — це не робочі простори, вони справді були закриті від зайвих очей та використовувалися як склади. Рівно як і техніка. Звісно, в компанії були проблеми з оснащенням, але не настільки, як це показано в пропагандистських відео.
Так зараз виглядають кабінети розграбованої московитськими мародерами телекомпанії «Суспільне. Херсон»
Також окрему увагу терористичні псевдоЗМІ присвятили так званій базі Територіальної оборони, буцімто розташованій у підвальних приміщеннях телекомпанії. Ці тези раз-по-раз зринали в окупаційному інформпросторі з перших днів захоплення будівлі, робив звідси свої опуси й вже відомий нашим читачам Іван Літомін, і менш відомі «журналісти» з Telegram-каналу «Лис и Ворон», і зрадник Роман Гнатюк («Украина.ру»).
«Якщо було б необхідно надати будівлі для потреб територіальної оборони, то жодних перешкод для цього не було б. Потрібно сказати також про те, що в момент захоплення філії в бомбосховищі знаходились цивільні… ніяк не територіальна оборона».
І тут ще раз нагадаємо, що частина приміщень телекомпанії роками здавалася в оренду, багато хто з гостей, які приходили на етери, це знав і бачив. Знали про це і самі співробітники. Але московитам необхідно було вигадати свою версію нецільового використання окремих приміщень телеканалу.
До слова, в одному з ранніх відео з розграбованої будівлі телеканалу, буфет, яким користувалися співробітники «Суспільного», видали за кухню тероборони.
Та найбільшу увагу пропагандисти присвятили… саме пропаганді. Для них книги, які чи то були знайдені в приміщеннях телекомпанії, чи спеціально ними ж сюди завезені для «красивої картинки», стали головним «доказом» того, що «Суспільне. Херсон» займалося «промиванням мізків». Остання теза неодноразово звучала з вуст вкрай професійних (насправді — ні) «журналістів».
Чи то через брак часу, чи з власного невігластва, в один ряд тут поставлено і книгу колишнього президента України Леоніда Кучми «Україна — не Росія», і зведені збірки документів (про діяльність ОУН, про злочини радянської влади тощо), і художню літературу (як от «Позивний «Бандерас» за авторства Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова). Остання, до слова, була екранізована ще 2018 року.
Всі ці книги, на думку «журналістів» з «ЛНР» мали свідчити про «махрову пропаганду», яку цілодобово телеканал мав транслювати просто у голови херсонців. От тільки знову нелогічно. Далі по пунктах:
- жителі області мали цілий спектр як всеукраїнських, так й місцевих телеканалів, і мали змогу обирати, що саме дивитися;
- телеканал «Суспільне. Херсон» ретранслював більшість контенту з Києва — переважно, програми телеканалу «Суспільне» та науково-популярні серіали про природу. Власного контенту, на жаль, ставало все менше й менше — новини, кілька коротких власних телепрограм, виготовлених на аутсорсі тощо;
- фізично важко уявити, як ретранслювати через телеканал друковане видання. На думку пропагандистів, ведучі сідали в кадр і зачитували уривки з книжок?
Зазначимо, що у двох частинах свого «розслідування» пропагандисти найбільше уваги присвятили саме літературі, яку буцімто знайшли в захоплених приміщеннях. А от показати навіть застарілу техніку не спромоглися — на кількох секундних кадрах зрозуміти, що саме нам демонструють, вкрай важко. Напрошується висновок, що навіть зламане чи застаріле обладнання вже давно могли вивезти з будівлі телеканалу.
Також багато уваги було приділено і документам, які мали б свідчити про те, що фінансування у телеканалу було «захмарним», але гроші таємничим чином «розчинялися в повітрі». На жаль, розібрати цей аспект нам наразі доволі важко, адже, перш за все, неможливо встановити достовірність цих документів. До того ж вірити пропагандистам на слово (тим паче після пограбування приміщень телеканалу) про відсутність зазначеної техніки вкрай важко. Тож тут хіба час розставить всі крапки над «і».
Хоча не варто забувати про те, що колишня менеджерка телеканалу Оксана Шило перебуває під слідством у звинуваченні в фінансових махінаціях. Наразі вона була звільнена з-під варти під заставу, але от де вона зараз та чим займається, невідомо. Можливо, перебуває в рідному Луганську, звідки вона колись й приїхала до Херсона, аби очолити місцеву філію Суспільного мовника.
Невдалі спроби пропаганди
Окрім «Суспільне. Херсон» в нашій області працювала ще низка місцевих телеканалів. Їх аудиторія була не настільки широкою, адже це були приватні мовники, які не мали такої ж підтримки з Києва. Частина з них одразу ж припинила свою діяльність, якісь спробували співпрацювати. Але експерименти виявилися невдалими.
Місцевим колаборантам вкрай необхідно запустити свій потужний пропагандистський канал, адже доносити свою брехню до жителів області їм вкрай важко. Не в останню чергу й через те, що окупанти в перші ж дні інтервенції в обласний центр відключили всі українські телеканали, включно з місцевими.
Запустивши московитські медіа, вони не задумувались над тим, що місцевим жителям необхідно доносити й місцеву пропаганду — заяви «неблогера» Стремоусова, «губернатора» Сальда, дрібніших колаборантів з області.
Було зроблено спробу на потужностях кримського пропагандистського каналу «Крим 24» запустити окремі новинні блоки для Херсона, але і тут окупантів чекало фіаско — «журналісти» з сусідньої області абсолютно не розуміються на реаліях життя Херсонщини, а сюжети, які знімали заїжджі літоміни іже з ними, херсонці просто висміювали. Тож питання створення/відновлення місцевого мовлення для зрадників було питанням часу.
Звісно, що на базі найпотужнішого телеканалу зробити це було б найрозумніше. Але от проблемка — мародери з «другої армії у світі» розікрали всю техніку. Саме з метою виправдання цих фактів й було зроблено ці жалюгідні спроби очорнити український телеканал, головним правилом якого була об’єктивність, відстороненість, висвітлення всіх точок зору.
З досвіду роботи наших кореспондентів в системі цього телеканалу можемо впевнено сказати, що подекуди через такі чіткі правила «кульгала» оперативність подання інформації, але на перше місце все одно виносилась достовірність та неупередженість.
Висновок
З усього вищенаведеного ми можемо дійти єдиного висновку — херсонці не вірять ворожій пропаганді, комунікація між окупантами та містянами відсутня. Будь-які спроби бодай якось донести свою брехню до жителів області зусиллями самих окупантів було зруйновано. Швидше за все, за якийсь місяць-два вони планують запустити так звану «Таврію», от тільки питання — чи зможуть зробити це наші вороги? Чи дозволить їм українське військо так довго перебувати на нашій землі? Дуже хочеться вірити — і віриться — що ні.
Адже Херсон — це Україна! Херсонщина — це Україна!