У минулому номері ми підняли гостру тему домашнього насильства та обіцяли розповісти, куди звертатися за допомогою, а також порадити, як уберегтись від домашнього насильства.
КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ?
На жаль, на сьогодні домашнє насильство є однією з найпоширеніших форм порушення прав людини. При цьому, більшість сімейно-побутових конфліктів залишаються латентними аж до моменту скоєння злочину, тобто потерпілі не бажають, а найчастіше соромляться повідомляти про такі факти: не вірячи у можливість реальної допомоги, або ж намагаються просто змиритися з даною проблемою, вважаючи її своїм особистим болем. Однак замовчування може лише ускладнити ситуацію, оскільки порушник, уникнувши відповідальності за свої протиправні дії, продовжить їх чинити і надалі.
У разі вчинення домашнього насильства або реальної його загрози необхідно обов’язково звернутися до Національної поліції. Це можна зробити, зателефонувавши на телефон чергової служби відповідного територіального підрозділу, спецлінію «102», або відвідавши відділ (відділення) поліції особисто.
При отриманні заяви чи повідомлення про випадок домашнього насильства правоохоронцями будуть вжиті невідкладні заходи щодо його припинення, а також притягнення кривдника до передбаченої законом відповідальності.
З метою запобігання неправомірним діям у подальшому особа, яка вчинила домашнє насильство, береться на профілактичний облік та з нею проводиться індивідуально-профілактична робота.
Крім того, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення поліція може винести кривднику терміновий заборонний припис, яким кривдника може бути зобов’язано залишити місце проживання постраждалої особи, а також заборонено йому в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Постраждала від домашнього насильства особа може також звернутися до структурного підрозділу з питань сім’ї місцевої державної адміністрації або виконавчого органу з питань сім’ї сільської, селищної, міської ради, до повноважень яких належить здійснення координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
У свою чергу, з метою отримання соціальних послуг, інформаційної, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, а також тимчасового притулку, потерпіла особа може звернутися до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Зазначеними центрами проводиться соціальне інспектування сімей, у яких мають місце випадки вчинення насильства, а також їх соціальний супровід.
У разі ж вчинення домашнього насильства відносно дитини, доцільно звернутися до органу опіки та піклування або служби у справах дітей, якими в межах повноважень будуть вжиті заходи щодо захисту її прав.
Для винесення обмежувального припису кривднику постраждала особа або її представник можуть звернутися з відповідною заявою до суду. При цьому слід зазначити, що судовий збір у такому випадку не сплачується.
У свою чергу, для отримання безкоштовної правової допомоги, на яку мають право усі постраждалі від домашнього насильства особи, необхідно звертатися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В Україні діє єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103.
Безкоштовну консультацію з приводу домашнього насильства можна отримати також зателефонувавши на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за телефоном 0-800-500-335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного).
ЯК УБЕРЕГТИСЬ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА (ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ)
З початку стосунків не дозволяйте себе ображати чи принижувати, а також вчиняти стосовно Вас дії, які можуть привести до насильства.
Коли Ви бачите, що член сім’ї перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з ним стосунків та не реагуйте на провокації. Спробуйте його заспокоїти, але не робіть при цьому різких зауважень.
Намагайтеся говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко передаючи свої почуття і переживання. Ваші жести та міміка не повинні викликати агресії з його боку.
Не провокуйте конфліктів. Якщо Ви бажаєте примусити члена сім’ї ревнувати чи злитися, Ви можете спровокувати негативне ставлення до Вас і, як наслідок, виникнення конфлікту.
Уникайте суперечок у ванній кімнаті чи на кухні, де є гострі та ріжучі предмети.
Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення та вийдіть на вулицю. На людях конфлікт, як правило, стає менш напруженим.
Зіткнувшись з першими проявами насильства, подумайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Уявіть найгірший розвиток подій та продумайте свої дії у такій ситуації.
Домовтесь з сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують галас і крики з вашої оселі.
Якщо Ви отримали тілесні ушкодження, обов’язково зверніться до медичного закладу. Ви не лише отримаєте медичну допомогу, але й лікарську довідку, яка буде важливим доказом в суді.
У безпечному, але доступному місці заздалегідь заховайте невеликий пакет з найважливішими речами (одяг, гроші, ліки, ключі, особисті документи, а також документи, які підтверджують право власності), продумайте маршрут Вашої втечі та визначте декілька місць, де Ви могли б переховуватись деякий час.
Зробіть все можливе, щоб кривдник не знайшов Вас, сховайте або знищить всі свої записи та адреси, які б допомогли кривднику знайти Вас (записні книжки, конверти з адресами тощо).
Заздалегідь обдумайте можливі варіанти вирішення питань розподілу майна (квартири, машини), стягнення аліментів, визначення місця подальшого проживання. Краще за все звернутись до кваліфікованих юристів соціальних служб або громадських організацій, чиї послуги є безкоштовними.
Продумайте, як обмежити спілкування з домашнім кривдником після розлучення і зберегти від нього дітей. Наприклад, попросіть колег поцікавитись, хто вам телефонує, попередьте співробітників дитячого садочка, хто може забирати дитину додому, ходіть до інших магазинів тощо (тобто доцільно змінити звичні маршрути).
Тримайте під рукою номери телефонів поліції та інших установ, до яких Ви можете звернутися за допомогою: управління соціального захисту населення; служби у справах дітей; центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо.
Не закривайте очі на факти учинення домашнього насильства, навіть якщо Вам страшно або соромно кудись звертатись. Сама собою проблема вирішена не буде.
Якщо ситуація критична, залишайте помешкання негайно, навіть якщо не вдалось взяти необхідні речі.
У разі потреби не вагаючись телефонуйте до районного підрозділу поліції, або на номер «102» з метою термінового втручання. Представникам поліції, які приїдуть на виклик, детально опишіть все, що відбулось, покажіть тілесні ушкодження, а також меблі та речі, що були розбиті або поламані домашнім агресором.
Інгульський відділ поліції ГУНП
в Миколаївській області.