Країна-терористка Росія знищила 45% високовольтних мереж і 55-60% об’єктів теплової генерації України. На відновлення енергетичної системи підуть роки, а на придбання нових засобів – мільярди доларів. При цьому поки війна не закінчена, існує ймовірність нових масованих обстрілів РФ, унаслідок чого може повторитися загроза блекауту.
Так, РФ може спеціально накопичувати ракети влітку, щоб здійснити нові хвилі атак по енергосистемі України восени, під час опалювального сезону. Про це розповів у інтерв’ю OBOZREVATEL Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
– Як Україні вдалося після настільки значних та руйнівних наслідків від обстрілів РФ так швидко повернутися до експорту електроенергії в Європу?
– Так, уже за кількома напрямками йде експорт. Дивіться, Україні в цьому випадку трохи пощастило з кількома складовими. Перше – дуже високий і потужний паводок. Гідроенергетика зараз працює на 110%, як то кажуть, і вона повинна працювати. За такого рівня води гідроелектростанції не можуть зупиняти і підвищувати рівень води ще більше. Вони мають спускати воду і, відповідно, генерувати електрику, а це дуже допомагає нашій енергосистемі.
Друга складова – завдяки дуже сфокусованим ремонтам генераційних потужностей вдалося відновити, чесно, це дуже нестійке відновлення, але воно є. Кілька енергоблоків вугільних були пошкоджені, але зараз уже в роботі, тим чи іншим способом підключені до мережі та працюють. Чесно кажучи, чую останнім часом думки колег із генеруючих компаній, мовляв, “слухайте, ми тут увімкнули блок, але краще його не вимикати, бо увімкнеться він удруге чи ні – ми не знаємо”.
Є певне відновлення генераційних потужностей, яке створює можливість зараз мати певний надлишок і профіцит, який, власне, і можна експортувати. Оскільки в енергетиці зараз грошей дуже мало, а експорт – єдине, по суті, надійне джерело грошей, то, звісно, всі енергетичні компанії в наявності експорту зацікавлені.
– Яку роль відіграли країни-партнери у відновленні енергооб’єктів?
– Якщо бути чесним, то єдине критичне обладнання, якого ми дійсно потребуємо, не те, щоб нам щось прислали… А реально потрібним обладнанням є автотрансформатори високовольтної мережі, себто автотрансформатори 220 тис. вольт, 330 тис. вольт, 750 тис. вольт.
Ми маємо потребу в таких трансформаторах у понад 60 штук для того, щоб відновити високовольтну мережу, пошкоджені підстанції. Наразі партнери нам поставили аж 1 трохи вживаний автотрансформатор із Литви, і йдеться про те, що 3-4 таких самих уживаних трансформатори ми зможемо отримати протягом 2-3 місяців із інших країн.
Паралельно надавалися гроші й певні ресурси, щоб замовити нові на виробництвах. Перші нові, наскільки я знаю, замовлені Програмою розвитку ООН і приїдуть десь у червні, а далі вони будуть з’являтися, скоріше, з вересня-жовтня, не раніше. На жаль, з одного боку партнери готові допомагати надавати підтримку, гроші тощо, але з іншого – там, де є саме ключове обладнання, яке дорого коштує (об’єктивно треба розуміти, що це дороге та складне у виготовленні обладнання), там термін виготовлення – щонайменше 4,5-5 місяців. І це суто в азійських країнах, тобто це або Китай, або Південна Корея, і звідти ще два місяці транспортування.
Відповідно, ця допомога ще попереду. Вона є, на неї виділено кошти, йде велика підтримка, і ми, безумовно, дуже вдячні нашим партнерам, але реально вона ще не надана, вона в процесі.
– Тобто це те, чого ми потребуємо найбільше?
– Що дійсно вплине на загальну генерацію? Є два типи об’єктів: автотрансформатори та турбогазова генерація. Потрібні газоспалювальні турбіни та двигуни, які підсилять нашу генераційну спроможність до наступної зими, перш за все у великих містах.
Тобто їх зараз треба завозити до великих міст, встановлювати в сховищах, а у випадку, якщо великі міста несподівано опиняться в ситуація блекауту, тоді можна буде вмикати цю генерацію, і вона локально по місту заживить водоканал, опалення, тому що котли опалення та насоси, які забезпечують циркуляцію гарячої води в системі опалення, так само потребують електрики, і без неї вона не працює.
Це два ключові напрями. Така генерація могла б бути резервним варіантом живлення для великих українських міст на випадок блекауту, на випадок дефіциту електроенергії, коли взагалі місто вимикається. Це дві речі, які зараз є у фокусі – й зокрема у фокусі розмови з партнерами, але ці засоби дуже дорогі. Йдеться про десятки, сотні мільйонів доларів, і рішення щодо таких речей не всі ухвалюються миттєво. Вони вимагають часу.
Це як із автотрансформаторами вже певний час пройшов, так зараз газова генерація. Перші якісь потужності вже закуплені, щось їде, щось замовляється, десь іде розрахунок, як його встановити. Але це два ключові фокуси, які ще не закрито.
– Скільки грошей та часу знадобиться для повного відновлення енергосистеми? Це десятки років чи менше?
– Ніхто ж не буде відновлювати те, що було. Тобто один в один із тим, що в нас було раніше. Це буде інша енергосистема, інакше сконфігурована, значно більше вуглецево-нейтральна, більш екологічна, більш ефективна. Але з того стану, в якому ми зараз, просто для того, щоб відновити добрий робочий стан, нам потрібно буде 2-2,5 роки. А для того, щоб прийти до якогось дійсно надійного стану й енергосистеми вже нової системи, то це 5-7 років.
– А в плані фінансів, якщо приблизно, то це скільки потрібно?
– Мені дуже не подобається слово приблизно. Я б сказав так, що нам для того, щоб просто відновити потужності до якогось дуже-дуже помірно-базового рівня протягом цього й наступного року, потрібно десь 2 млрд, щоб привести енергосистему до тями.
А далі дуже важко оцінювати, тому що є багато відкритих питань: буде будуватися атомна генерація чи не буде, як багато буде біомасової генерації, які саме джерела коштів вдасться залучити, чи з’являться в нас приватні інвестиції? Багато питань.
– Якої шкоди завдали обстріли Росії нашій енергосистемі? Чи можна вже зараз назвати якусь приблизну суму?
– Я буду пробувати не говорити про суми, але казати про те, який відсоток знищено. Так от, у нас знищено 45% високовольтних мереж і приблизно 55-60% вугільної, теплової генерації. Це саме ключові втрати на сьогодні, плюс ЗАЕС, яка сама по собі неоцінний ресурс. І питання, що буде, коли ми повернемося в Енергодар, і скільки часу займе відновлення її оперування – це теж зараз абсолютно непередбачуваний сценарій.
– В яких областях об’єкти енергоінфраструктури обстрілювали найчастіше, які регіони найбільше постраждали?
– Постраждали найбільше деокуповані території. Найбільше страждають ті території, де йдуть бої. Херсонщина – там просто все знищено, себто вони (росіяни. – Ред.) відступали звідти, як казали “планово”, так от вони знищили там усе “під нуль”. Підірвали опори, кожен трансформатор, усе, що можна було знищити, – знищено.
Якщо на Харківщині вони “драпали” і не встигали там знищувати все, до чого могли дотягнутися, то Херсонщина знищена “в нуль”. І там насправді буде найскладніше. Що буде на Донеччині, то взагалі боюся думати, тому що ті бої, які там ідуть, і те, що там відбуватиметься далі, це абсолютно непередбачувано.
– А чи можливий сценарій, що така критична ситуація може знову настати? З огляду на те, що йдуть зараз нові засоби ППО й енергетики будуть більш готові, то як це вплине, і навіть якщо будуть масові ракетні атаки, то чи можливий блекаут?
– Можливий. Моя гіпотеза така: росіяни будуть накопичувати ракети все літо, а потім спробують повторити такі самі атаки, як минулого року. Себто це буде наступного опалювального сезону, тобто жовтень і листопад. Так, з одного боку в нас буде більше готовності, ми краще розуміємо, що відбувається, і значно краще підготуємось – і ППО, і фізичний захист – це так, але з іншого боку, для мене на сьогодні очевидно, що відновити міцність енергосистеми важким обладнанням до наступного сезону ми, найімовірніше, не встигнемо.
Це мій особистий прогноз: вони просто не приїдуть, їх у світі не вистачає, щоб прибула достатня кількість. Скількись приїде, але це буде, може, 20% від того, що нам необхідно, щонайбільше – 30-40%. Це означає, що в нас буде менший запас міцності, але однозначно ми краще підготуємось.
Чи можливі в такій ситуації відключення та дефіцит потужності? Безумовно, можливі. Давайте дивитися правді в очі: ми не можемо передбачити, що буде. Я не даватиму деталей, але є сценарії, за яких, я розумію, що нам буде дуже складно.
Тому така можливість є, і мене вже кілька разів ваші колеги питали, я відразу кажу: якщо ви купили генератор, в жодному разі не продавайте. Мастило змініть, бак залийте – і хай стоїть, тільки вмикайте час від час, щоб не застоявся. Якщо ви купили павербанк, то теж почитайте інструкцію, як правильно зберігати, і потримайте ще рік. До перемоги хай будуть.