Різдвяні дива трапляються різні

16:22

Відкрийте “Вечірній Миколаїв” у Google News та  Телеграм-каналі

Нещодавно науково-дослідницьке диво відбулося у доволі чисельній музейній колекції ікон. Один з образів Божої Матері, який тривалий час в обліковій документації вважався іконою Казанської Божої Матері, виявився суто українським явищем із багатою історією — чудотворним образом Козельщанської Богородиці. Про це розповіли у Миколаївському краєзнавчому музеї.
Назва ікони походить від містечка Козельщина на Полтавщині. За легендою, ікона була родинною реліквією козацького роду Козельських. Вона мала італійське походження, повторювала «Мадонну з веретеном» Леонардо да Вінчі та належала італійці — фрейліні імператриці Єлисавети Петрівни. Згодом фрейліна вийшла заміж за запорозького писаря Сіромаху. Останній представник роду Козельських, не маючи нащадків, передав свій маєток та ікону графині Софії Капніст.
З 1880 року починається історія ікони як чудотворної: вона, за переказами, зцілила одну з доньок Капністів від паралічу ніг. У 1882 році граф Капніст на знак подяки за зцілення доньки збудував у містечку храм на честь Пресвятої Богородиці (прототип храму в забороненому радянською цензурою романі Олеся Гончара «Собор»). У 1909 році перед іконою молився останній російський імператор Микола ІІ, просячи здоров’я для свого сина.
Після закриття храму в 1919 році чудотворна ікона переховувалася у різних місцях Полтавщини, згодом — у Києві, на таємній квартирі. КДБ та радянська влада вели справжнє полювання на святиню. Саме тому роман Олеся Гончара було заборонено — у ньому нагадувалося, що українська святиня тут, поруч, удома, що вона не залишила рідної землі.
У 1993 році ікону повернули до Козельщанського Різдво-Богородицького жіночого монастиря. Нині вона є головною святинею Полтавщини. Особливістю образу є те, що Немовля Ісус не сидить, а напівлежить на лівій руці Богородиці. Він зображений хворим, таким, що страждає від каліцтва навколишнього світу.
Сьогодні, коли нашу Україну пронизує біль, маємо добрий привід помолитися за всіх стражденних і хворих — жінок і чоловіків, дітей і дорослих, за нас, воїнів життя і світла.
Христос народився!
Славімо Його!