30 серпня Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроєкт 2693-д «Про медіа». Щодо нього не вщухає критика і вимоги доопрацювання: комусь не подобається повернення дозволів на російський контент, інші вбачають у ньому загрозу свободі слова, пише Chas.news.
У сесійній залі він набрав 233 голоси при 226 необхідних. При цьому за законопроєкт, який підготувала група «слуг народу» на чолі з Микитою Потураєвим проголосували лише 179 представників пропрезидентської фракції.
Інші голоси дали «Батьківщина», «Платформа за життя та мир», «Відновлення України» (обидві групи складають члени колишньої ОПЗЖ), «Довіра», «За майбутнє» та позафракційні.
Історія розгляду законопроєкту 2693-д «Про медіа»
Першу редакцію законопроєкту «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він мав стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів, прийнятих ще у 1990-х — на початку 2000-х років.
Однак внаслідок жорсткої критики зі сторони медіаспільноти, опозиції та навіть частини провладної фракції документ не зміг набрати необхідну кількість голосів. 19 травня 2020 року парламент відправив законопроєкт на повторне перше читання.
У результаті документ кілька разів доопрацьовували. Останній варіант був представлений у серпні 2022 року.
Позиція авторів законопроєкту 2693-д «Про медіа», Кабміну та Нацради з питань телебачення і радіомовлення
У пояснювальній записці метою законопроєкту називається «створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, а також виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами» (впровадження норм Європейської директиви про аудіовізуальні медіапослуги).
Автори стверджують, що прийняття документу «має створити необхідні сучасні європейські умови для задоволення інформаційних потреб громадян України, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медіа-сервісів з використанням нових технологій».
Також у законі передбачено можливість скасування реєстрації за рішенням регулятора й процедуру анулювання ліцензії у випадках, наприклад, коли у структурі є «російський елемент»; спеціальні норми щодо блокування онлайн-сервісів держави-агресорки.
Міністр культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка назвав оновлений законопроєт 2693-д «історичним». За його словами, він містить «багато новел, які є новаторськими з точки зору запровадження саморегуляції, коли залучається увесь сектор медіа для регуляції спільно з Нацрадою». Також міністр переконує, що прийняття документу допоможе «боронити український інформаційний простір від агресії варварів з рф».
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк запевнила, що в контексті регулювання законопроєкт про медіа не стосується журналістської діяльності.
«У поданому законопроєкті ніде не прописано нічого, що могло б свідчити про можливість для регулятора стати цензором, монстром і ще тим, як його називають. Він не регулює діяльності журналістів, тому що часто плутають і говорять, що нібито він стосується журналістської діяльності. Він не блокує блогерів, бо це теж поширений стереотип», — заявила Герасим’юк.
Позиція критиків законопроєкту 2693-д «Про медіа»
Ще 29 серпня 34 народних депутатів з п’яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Руслана Стефанчука із закликом зняти законопроєкт «Про медіа», щоб гуманітарний комітет ще раз його розглянув усі суперечливі моменти. За словами,нардепа Володимира В’ятровича (Євросолідарність), його прийняття призведе до «розмінування культурного кордону з росією».
Критики виділяють наступні небезпечні пункти законопроєкту 2693-д «Про медіа»:
- скасовується ухвалена у червні конституційною більшістю парламенту заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків;
- нівелюється Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який упродовж 7 років є дієвим інструментом захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію;
- знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, дозволяється практично безкарне порушення на 10% квоти на українські пісні на радіо;
- робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.
Вже після голосування Микита Потураєв заявив, що діючі норми про захист українського культурного продукту і заборону російського у законопроєкті 2693-д жодним чином не скасовуються, а лише уточнюються.
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, також розкритикував законопроєкт. За його словами, «схвалення у першому читанні законопроекту про медіа — це крок назад від стандартів свободи слова, до якої ми звикли в Україні».
Він переконує, що документ на10% складається з положень, які Україна зобов’язалася ухвалити перед ЄС, а решта тексту — це «бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи й закривати».