Захищати країну може кожен, і не лише зі зброєю. З початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Світланка з позивним Зірка пішла захищати країну. До цього вона не була військовою, але вся родина зрозуміла і підтримала її вибір. Зірка – кухар. Її робочий день триває 12 годин. Ще до 6 ранку треба розпалити піч, налити води, тому прокидається вона вдосвіта. Всі справи робить сама: підготовка продуктів, посуд та кухня – все має бути чистим та охайним.
Сніданок, обід та вечеря – основа, але, коли вистачає часу, можна побалувати своїх хлопців смаженими котлетками та оладками. Такі страви нагадують домашні. Зірка це добре розуміє. «Якість продуктів, якими забезпечує держава дуже пристойна», – каже Світланка. «М’ясо так часто і в такій кількості не всі військові навіть вдома їли. Буває червона риба, ми її запікаємо».
В кінці робочого дня починається підготування на наступний, тут без чоловічої допомоги не обійтись: треба витягти з морозилки м’ясо, а воно часто йде вагою по 20-30 кг, нарубати дров, розвантажити автівку з продуктами. Питаю Світланку про те, як їй вдається зберігати душевний спокій, і вона відкриває мені свої особливі секрети: «Обожнюю квіти. Коли стояли під Херсоном, насадила сама величезний квітник. Виходила вранці з горням кави й насолоджувалася. Коли сильно заморююся, люблю походити пішки і милуюся нашими українськими краєвидами… Дуже надихають мої побратими. Іноді дивуюсь: де в них береться стільки сил і терпіння? Є в нас такий батюшка зі Скадовська – він попросив у Митрополита дозвіл на тримання зброї в руках і зараз несе службу вже як звичайний водій, в дорозі по 12 годин, як і всі мої хлопці».
Жінки на війни – особлива тема, поряд з чоловіками вони знаходяться на найгарячіших позиціях. Свою нагороду відзнаку «За плідну працю» Світлана отримала цілком заслужено. Сьогодні батальйон Зірки виконує бойове завдання на Сході України.
Ірина Воронцова.